Цьому сприяв і аграрний переворот XVI — XVII ст., внаслідок якого прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі, сільське господарство. Англійські фермери інтенсивно господарювали, поліпшуючи агротехніку і агрокультуру. Поширилася сівозмінна система, травосіяння. Широко застосовували парові плуги, машини, дренажні роботи, використовували мінеральні добрива. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв єдиного національного ринку, який стимулював розвиток господарства в цілому. Зовнішньо-економічні передумови промислового перевороту в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну-Державу світу. Величезні прибутки, які забезпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Північної Америки, Індії та інших колоніальних володінь, вкладалися в англійську промисловість.
Надзвичайно сприятливими для промислового перевороту було географічне розташування Великої Британії та природно-економічні умови країни — водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для текстильної промисловості.
Объяснение:
Последствия раздробленности Руси
Отрицательные:
1. Феодальная раздробленность привела к военному ослаблению Руси. Разъединённые княжества не могли в одиночку противостоять врагу. Русские земли стали уязвимы.
2. Возникали междоусобицы. Князья пытались расширить свою территорию, начинали войны с соседними правителями. Эти раздоры ослабляли военную мощь и снижали темпы экономического развития.
3. Государство раздробилось на мелкие княжества. Изначально образовалось 15 владений, позже они раскололись на 50, со временем — на 250. Русь теряла политическое единство.
Положительные:
1. Разделение большого государства на мелкие владения позволило освоить огромную территорию. Натуральное хозяйство стремительно развивалось, народ обогащался. Появлялись новые орудия труда и технологии обработки земли.
2. Развивалось вотчинное хозяйство. Земля теперь принадлежала феодалам, они стремились получить с неё как можно больший доход. Это позволило экономике развиваться не только в центре, но и в самых отдалённых областях древнерусского государства.
3. Каждое княжество самостоятельно устанавливало внешние торговые отношения. Торговля с соседними странами обеспечивала экономики, укрепление власти и повышение материального благосостояния населения.
4. Правители вели самостоятельную внешнюю политику.
5. Развитие торговых отношений и установление самостоятельной внешней политики дало толчок к росту городов, подъёму ремесла и производственных отношений.
6. Каждое самостоятельное княжество развивало культуру. Создавались собственные летописи, что позволило более подробно запечатлеть историю древнерусского государства. Строились храмы, развивалась письменность. Период раздробленности связан с расцветом русской культуры
Объяснение:
