Известно, что Ледовое побоище, оно же битва на Чудском озере, произошло 5 апреля 1242 года по юлианскому календарю.
В побоище учавствовали войска Новгородской Республики с одной стороны, и войска войска германцев-крестоносцев Ливонского ордена — с другой.
Новгородцы выступали под предводительством Александра Невского. Крестоносцами руководил известный полководец Андреас фон Фельфен.
Армия Невского насчитывала 15-17 тысяч воинов, в то время как у германцев их было около 10 тысяч. По свидетельству летописцев считается, что немецкие войска были намного лучше вооружены.
Александр сначала атаковал армию врага с лучников, а затем приказал нанести удар по флангам крестоносцев. В результате удара по флангам крестоносцы были вытеснены вперед, на лед Чудского озера. Лёд треснул под тяжестью немецкого войска и большая часть его утонула. Поэтому историки назвали сражение «ледовым побоищем».
ЕСЕ – «ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР»
На СРСР воювали близько 17 тисяч кримських татар. Багатьох воїнів відзначено нагородами, а льотчик Амен-Хан Султан удостоєний звання двічі Героя Радянського Союзу.
(13 квітня 1944р.) Наказ НКВС Лаврентія Берії та наркому державної безпеки Всеволода Меркулова «Про заходи з очищення території Кримської АРСР від антирадянських елементів».
Справжня причина депортації зазначена в листі Берії до Сталіна – «зважаючи на небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського союзу».
Депортація кримського татарського народу розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року.
Під час головної хвилі депортації (18-20 травня 1944р.) виселено 191 044 осіб. За само переписом Національного руху кримських татар 423 100.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від холоду, хвороб та виснаження загинуло понад 46,2% кримських татар. Тобто майже кожен другий з народу.
18 Травня – день пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Объяснение: Надеюсь у меня получіось
