Основные пережитки родового строя, отраженные в «Русской правде», изданной при Ярославе Мудром, это право кровной мести и сохранение принципа «око за око». В данном своде законов определялось, какие именно родственники могут мстить за убитого: предписывалось брату мстить за брата, сыну отмщать отца, а отцу - сына, племяннику - своих дядю или тетю. А принцип «око за око» выражался в том, что убийце полагалась смерть, за поджог - сжигание дома самого поджигателя, а двор пойманного разбойника и вора отдавали на разграбление.
Вкрай виснажена державна скарбниця, обтяжена величезними боргами, непомірний податковий тягар лежить важким тягарем на середньому і нижчому класі на тлі великих привілеїв дворянства і духовенства, зловживання адміністративних органів, які загрузли в бюрократії і корупції, все це разом і призвело до створення революційної ситуації.
5 травня 1789 р почали свою роботу скликані королем Генеральні штати. У червні депутати третього стану проголосили себе Національними зборами, а трохи пізніше Установчими зборами. У відповідь на спробу розігнати депутатів за до військ почалося збройне повстання в Парижі. Його підсумком стало взяття символу абсолютистській влади у Франції, державної в’язниці Бастилія.
Для протидії монархічної влади буржуазія створила свої збройні сили – Національну гвардію.
Перемогою повсталого народу стала Декларація прав людини і громадянина, яка була прийнята в серпні 1789 року і проголошувала свободу і рівність для всіх, незалежно від соціального статусу.
