3. Прочитайте уривок із сучасної енциклопедії «Українська мова» й дайте відповіді на за-
Питання.
«Слов'яноруська мова, що витіснила староукраїнську, була штучним витвором, що спи-
рався тільки на церковнослов'янську мову. Українські автори 18 ст., пишучи свої твори,
свідомо чи несвідомо хотіли влитися в загальноросійський культурний контекст. Навіть
більше — вони творили його, бо російська література з їхньою участю тільки-но починала
розвиватися. Г. Сковорода філософські твори писав російською мовою, свідомо звертаю-
чись час від часу до українізмів. Служачи культурним потребам українців, і слов'яноруська
мова, і мова Г. Сковороди витісняли з ужитку вже освячену двома століттями староукра-
їнську літературну мову. Таким чином, обидві літературні мови — слов'яноруська і росій-
ська – об'єктивно відігравали деструктивну роль щодо староукраїнської мови. Але, руйну-
ючи староукраїнську літературну мову і відкриваючи тим самим простір для поширення в
Україні російської літературної, ці штучні мови розчищали місце для творення нової укра-
їнської літературної мови – уже не на церковнослов'янській, а на суто народній основі».
• Що ви довідалися про історію літературних мов в Україні 18 ст.? • На якій основі постала
слов'яноруська мова? Чому цю мову названо «штучним витвором»? • Чому вона відіграва-
ла щодо староукраїнської літературної мови деструктивну роль? У чому полягала ця де-
струкція? • Який зв'язок між слов'яноруською та процесами творення нової української літе-
ратурної мови на народній основі?
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У 20–90 рок 18 ст .
​

Низкий уровень производительных сил при ведении хозяйства требовал огромных затрат труда. Работы, которые надо было осуществлять в строго определенные сроки, мог выполнить только большой коллектив; в его задачу входило также следить за правильным распределе­нием и использованием земли. Поэтому большую роль в жизни древнерусской деревни приобретала община - мир, вервь (от слова "веревка", которой измеряли землю при разделах) .

К моменту образования государства у восточных славян на смену родовой общине пришла территориальная, или соседская, община. Общинников объединяло прежде всего не род­ство, а общность территории и хозяйственной жизни. Каждая такая община владела определенной территорией, на которой жили несколько семей. Все владения общины делились на обще­ственные и личные. Дом, приусадебная земля, скот, инвентарь составляли личную собственность каждого общинника. В общем пользовании находились земля, луга, леса, водоемы, промысло­вые угодья и т. п. Пахотная земля и покосы подлежали разделу между семьями.

Постепенно складывались феодальные отношения. В ре­зультате передачи князьями права на владение землей феодалам часть общин попала под их власть. Другим пу­тем подчинения соседских общин феодалам был захват их дру­жинниками и князьями. Но чаще всего в бояр-вотчинников пре­вращалась старая родоплеменная знать, подчинявшая себе об­щинников.

Общины, не попавшие под власть феодалов, позднее обязаны были платить подати государству.

Крестьянские хозяйства и хозяйства феодалов носили нату­ральный характер. И те, и другие стремились обеспечить себязасчет внутренних ресурсов и еще не работали на рынок. Однако полностью без рынка феодальное хозяйство прожить не могло. С появлением излишков стало возможным обменивать продукты земледелия на ремесленные товары; начали складываться города как центры ремесла, торговли и обмена и одновременно как опорные пункты власти феодалов и обороны от внешних врагов.

1.Насущная необходимость преобразований:
-Экономическое,а значит и военное 
-Служилое сословие
-Бунташный характер 18 века и соц.нестабильность
-Духовный кризис общества 
-Структурный кризис
2.Возможность
-В соц сфере-сближение поместного и вотчинного землевладения,отмена местничества,рост числа служащих людей
-в экономич.сфере-развитие ремесла,появление мануфактур,развитие внутренней и внешней торговли и политика протенционизма
-в полит.сфере-присоединение Левобережной Украины и приодоление дипломатической изоляции
-в духовной сфере-обмирщение культуры,первый опыт преобразований