3. Прочитайте уривок із сучасної енциклопедії «Українська мова» й дайте відповіді на за-
Питання.
«Слов'яноруська мова, що витіснила староукраїнську, була штучним витвором, що спи-
рався тільки на церковнослов'янську мову. Українські автори 18 ст., пишучи свої твори,
свідомо чи несвідомо хотіли влитися в загальноросійський культурний контекст. Навіть
більше — вони творили його, бо російська література з їхньою участю тільки-но починала
розвиватися. Г. Сковорода філософські твори писав російською мовою, свідомо звертаю-
чись час від часу до українізмів. Служачи культурним потребам українців, і слов'яноруська
мова, і мова Г. Сковороди витісняли з ужитку вже освячену двома століттями староукра-
їнську літературну мову. Таким чином, обидві літературні мови — слов'яноруська і росій-
ська – об'єктивно відігравали деструктивну роль щодо староукраїнської мови. Але, руйну-
ючи староукраїнську літературну мову і відкриваючи тим самим простір для поширення в
Україні російської літературної, ці штучні мови розчищали місце для творення нової укра-
їнської літературної мови – уже не на церковнослов'янській, а на суто народній основі».
• Що ви довідалися про історію літературних мов в Україні 18 ст.? • На якій основі постала
слов'яноруська мова? Чому цю мову названо «штучним витвором»? • Чому вона відіграва-
ла щодо староукраїнської літературної мови деструктивну роль? У чому полягала ця де-
струкція? • Який зв'язок між слов'яноруською та процесами творення нової української літе-
ратурної мови на народній основі?
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У 20–90 рок 18 ст .
​

Иван IV объявил ливонским правителям войну в ноябре 1557 г., но через два года под влиянием политических деятелей, группировавшихся вокруг А. Ф. Адашева, склонного не расширять рамки военного конфликта, было заключено перемирие. Ливонцы воспользовались этим и в 1559 г. вступили в соглашение с польским королем Сигизмундом II Августом, отдав земли Ордена и владения Рижского архиепископа под его протекторат. 
В 1560 г. русские войска овладели Мариенбургом (Алуксне) и Феллином. Их успехам вспыхнувшие в стране крестьянские восстания. Орден распался, по договору от 28 ноября 1561 г. северные области, Эстония, оказались под протекторатом Швеции, Эзель достался Дании, Лифляндию уступили Польше. За магистром Ордена Кеттлером осталась только Курляндия (до марта 1562 г.). России пришлось вести войну одновременно с Польским королевством, Великим княжеством Литовским и Швецией. На первом этапе (до 1579 г.) русские войска еще добивались успеха, несмотря на то что в 1569 г. Польское королевство и Великое княжество Литовское образовали одно государство — Речь Посполитую. Однако неблагоприятная международная обстановка, раздача земель в Прибалтике русским дворянам, оттолкнувшая от России местное крестьянство, и серьезные трудности в самой России повлияли на дальнейший ход Ливонской войны.

Древний Рим – государство, покорившее народы Европы, Африки, Азии, Британии. На весь мир славились римские солдаты своей железной дисциплиной, блестящими победами. Римские полководцы шли от победы к победе, пока под тяжестью солдатского сапога не оказались все народы Средиземноморья.

Римская армия в разное время имела разную численность, количество легионов, различное построение. С совершенствованием военного искусства изменялись вооружение, тактика и стратегия.

В Риме существовала всеобщая воинская повинность. В армии начинали служить юношами с 17 лет и до 45 в полевых частях, после 45 до 60 – служили в крепостях. От службы освобождались лица, участвовавшие в 20 кампаниях в пехоте и в 10 в кавалерии. Сроки службы со временем тоже менялись.

В свое время, в связи с тем, что все хотели служить в легкой пехоте, граждане Рима были разделены на разряды.