На початку XVII ст. унаслідок загострення суперечностей феодального суспільства Китай був охоплений Великою селянською війною (1628-1634 рр.). Мінська династія була повалена, а китайські феодали, зазнаючи поразок у боротьбі з селянством, уклали союз із північним сусідом і своїм воєнним супротивником - маньчжурськими ханами. Спільними зусиллями їм удалося здолати опір селянських армій, хоча перемога дісталася нелегко
Державний лад за правління династії Цін базувався на старих китайських зразках. На чолі держави стояв необмежений у своїй владі монарх - маньчжурський богдихан, який привласнив функції і верховного глави конфуціанської релігії, що вимагала суворого підкорення владі старішого, проповідувала божественне походження імператора. Функції кабінету міністрів здійснювали шість приказів-палат: чинів, податків, ритуалів, військовий, кримінальний і громадських робіт. Богдихану підпорядковувалася також військова рада. Головною опорою цінських богдиханів було військо, в якому служили переважно маньчжури. Військовики високо оплачувалися і мали безліч привілеїв.
Грюнвальдская битва — решающее сражение «Великой войны» 1409—1411 годов, произошедшее 15 июля 1410 года. СоюзКоролевства Польского и Великого княжества Литовского под предводительством короля Владислава II Ягайло и великого князя литовского Витовта одержал решающую победу над войском Тевтонского ордена. Большинство рыцарей ордена было убито или взято в плен. Несмотря на поражение, крестоносцы смогли выдержать двухмесячную осаду столицы и понесли лишь незначительные территориальные потери в результате Торуньского мира 1411 года. Территориальные споры продолжались до заключения Мельнского мира 1422 года. Тем не менее, Тевтонский орден так и не смог оправиться от поражения, а жёсткие внутренние конфликты привели к экономическому упадку. Грюнвальдская битва перераспределила баланс сил в Восточной Европе и ознаменовала восход польско-литовского союза до уровня доминирующей военно-политической силы в регионе.
Подробнее - на -
Объяснение:
