Величезну послугу надав освічений абсолютизм судовому устрою і законодавству. "Один закон для всіх" - такий принцип, яким керувався освічений абсолютизм. У кримінальному процесі були знищені тортури, обмежена смертна кара. В Австрії вже при Марії-Терезії Судова частина була відокремлена від адміністрації.
Марія-Терезія провела ряд реформ, які свідчать про її просвітницьку політику. Вона покращила освіту та запровадила реформи в судовій системі, а також вжила заходів для зменшення привілеїв дворянства та духовенства.
Вона також підтримувала науку та мистецтво, спонсоруючи дослідження та навчальні заклади. Марія-Терезія заснувала Римсько-німецьку Академію наук, яка була однією з перших наукових академій в Європі. Вона також стимулювала розвиток торгівлі і промисловості, прагнучи до економічного розвитку країни.
Однак слід зазначити, що Марія-Терезія не була прихильником повної політичної свободи чи рівності. Вона зберігала абсолютну монархію, влада якої була зосереджена в її руках. Вона також дотримувалася консервативних соціальних поглядів і не дозволяла повної релігійної свободи.
Таким чином, Марія-Терезія проводила політику, яка поєднувала просвітницькі та абсолютистські риси. Вона прагнула реформ, освіти та розвитку країни, зберігаючи при цьому свою монархічну владу та консервативні соціальні норми.
ЭНЦИКЛОПЕДИСТЫ (Les encyclopédistes) – участники французской «Энциклопедии», издававшейся в Париже Д.Дидро в 1751–80. Круг энциклопедистов был объединением единомышленников, ставивших своей целью распространение знаний и пропаганду просветительских идеалов. В их число входили философы Вольтер, Дидро, д'Аламбер, Кондорсе, Руссо (до 1757), натуралист Бюффон, химик Малюэн, математик де ла Шапель, государственный деятель Тюрго, экономист Кенэ, аббаты де Прад, Ивон, Морелли, писатели Мармонтель, Сен-Пьер, Ламартин и многие другие просветители, выдающиеся естествоиспытатели, прогрессивно настроенные священнослужители и даже министры. Несмотря на значительные расхождения во взглядах и различия в имущественно-сословном положении, всех их объединяло стремление к скорейшим социальным переменам, прежде всего к устранению сословного деления и более равномерному распределению собственности. Они были убеждены в том, что 18 в. приближает наступление «царства разума» и что на их долю выпала миссия этому. В своих читателях энциклопедисты стремились воспитать чувство гражданского мужества и мыслить самостоятельно. Сначала их называли «философами», имея в виду установку их взглядов на философские идеи Просвещения; несколько позже стали называть энциклопедистами.
Против них выступали как консервативные философы и писатели типа Палиссо, так и церковные деятели и члены парламента. Парижский архиепископ де Бомон, напр., обвинял их в «порче нравов», а генеральный прокурор Франции Омер Жоли де Флери – в том, что одной рукой они хотят опрокинуть алтарь, а другой – пошатнуть трон. Несмотря на это, идеи энциклопедистов получили распространение во всей Европе и дошли до России.
