3. Выкажыце меркаванне наконт наступстваў працэсу ператварэння традыцыйнай аграрнай цывілізацыі ў цывілізацыю індустрыяльную, або машынную, з пункта гле-
Джання еўрапейца або амерыканца і з пункта гледжання жыхара Усходу.
4. Назавіце грамадска-палітычныя вучэнні, распаўсюджаныя ў грамадстве ХІХ ст.
Інтарэсы якіх пластоў насельніцтва яны выказвалі? З ідэямі якога з гэтых вучэнняў
Вы можаце пагадзіцца?
​

Общие условия развития культуры. Скульптор Э. Неизвестный по родственников Н.С. Хрущева  выполнил  надгробие на его могиле: бронзовая голова на фоне белого и черного мрамора. Более точно нельзя было охарактеризовать самого государственного деятеля и жизнь нашей страны в этот период, который называют «оттепелью», «славным десятилетием», периодом «волюнтаризма и субъективизма».

Никита Сергеевич Хрущев человек весьма противоречивый. Главную цель своей деятельности видел в том «чтобы дать мир и благосостояние нашему народу». Внешне наш «первый» очень был похож, по выражению Ф. Бурлацкого, на «крестьянина из среднерусской деревни», «когда он начинал говорить никто, даже он сам, часто не знал, чем кончит». Лидер громадного государства имел марксистско-ленинское образование. «Интеллигентиков» не любил, советов не спрашивал. Начал с реформ, со временем сосредотачивал в своих руках все больше власти, и, наконец, дошел до «Дорого Никиты Сергеевича». Действительно, Хрущев, «…ходил на двух ногах: одна смело шагала в новую эпоху, а другая безвылазно застряла в тине

н как смогла.. ;)

Серце середньовічного Львова з ратушею в центрі. Сучасна ратушапоходить з часів австрійського панування – середньовічна будівля не витримала тягаря часу. Фонтани з античними богами також з ХІХ ст., а от житлові кам’яниці значно старіші. Особливо варті уваги будинки №2 (Палаццо Бандінеллі), 4 (Чорна кам’яниця), 6 (Королівська кам’яниця), 10 (Палац Любомирських), 14 (Венеційська кам’яниця), 23 (кам’яниця Шольц-Вольфовичів) та 28 (Кам’яниця з латинськими афоризмами).
На розі площі – Латинський кафедральний собор. Собор вартий окремої екскурсії. Його будівництво розпочалось ще у XIVст. і тривало більш ніж сто років. Серед прибудованих до собору каплиць найцікавіша і найстаріша –Каплиця Кампіанів зліва від входу. Також варто завітати у Каплицю Боїмів поряд з собором, яку справедливо називають «кам’яною Біблією».

Львів завжди був мультикультурним. В місті було чотири основні громади: поляки, українці, вірмени та євреї. Життя української громади зосереджувалось довкола ансамблю Успенської церкви – церкви, каплиці Трьох Святителів у подвір’ї та Вежі Корнякта, названої так на честь грецького купця-мецената. У вірменському кварталі збереглось багато давніх кам’яниць, а також Вірменська церква – одна із найстаріших будівель у Львові (1363 рік). Існував і єврейський квартал, проте він був знищений під час Другої світової.

На Святоюрській горі знаходиться перлина львівського бароко – Собор св. Юра зі скульптурами «львівського Мікеланджело» Іоана Георга Пінзеля. Варті уваги також Домініканський костел, церква Андрія, Єзуїтський костел, церква Михайла та ін.

Головна візитівка Львова – Оперний Театр, відкритий в 1900 році. Над оздобленням театру працювали найкращі львівські скульптори та художники того часу. Рекомендуємо Вам відвідати екскурсію театром.

Варто згадати і про фортифікації – залишки міських мурів, Міський та Королівський Арсенали, Порохову Вежу. А з оглядового майданчика Високого Замку Вам відкриється чудова панорама міста.