Після розпаду Київської Русі у XII ст. на регіональні формування, Галицько-Волинське князівство перебрало на себе державотворчі традиції Русі. Незважаючи на руйнівні війни, що також не обійшли ці землі, на території князівства ігалася стабілізація економічного і політичного розвитку. На галицьких і волинських землях збільшилась кількість населення, посилився економічний потенціал, розвивалися економічні відносини. У 1199 р. князівства з аналогічними економічними й культурними умовами, політичними та економічними відносинами об'єдналися в Галицько-Волинську державу під керівництвом галицького князя Романа Мстиславича, нащадка Володимира Мономаха і останнього представника династії Ростиславичів. Князь Роман першим в історії Давньоруської держави запровадив спеціальні звертання до правителя – „великий князь” і „правитель усієї Русі”.
Объяснение: ...
они не хотели работать\
Казахизация столкнулась с рядом препятствий, прежде всего с отсутствием на территории Казахстана к моменту установления советской власти значительной интеллигенции, владеющей казахским языком. На казахизацию отрицательно повлияла политика перевода казахского языка за короткий период с арабицы на латиницу, а затем на кириллицу. Препятствием казахизации стал огромный приток на территорию советского Казахстана в 1920-е — 1960-е годы русскоязычного населения из других республик СССР и откочевка в начале 1930-х годов значительной части казахов в Китай. С 1930-х годов Казахстан был одной из немногих (наряду с Киргизской и Карело-Финской ССР) союзных республик, где «титульная» нация составляла меньшинство. К 1989 году в Казахстане преобладал русский язык, русскоязычные составляли большинство руководящих кадров, делопроизводство на казахском языке практически отсутствовало. Казахизация дала ограниченный результат в виде формирования в Казахской ССР значительного слоя русскоязычных образованных кадров из казахов
Объяснение:
