1.Шакарим Кудайбердиев
Он участвовал в национально-освободительном движении "Алаш".
Песни "Жастык", "Сегiз аяк", "Ажалсыз эскер"
Книги "Зеркало казахов", поэмы "Калкаман-Мамыр" и "Енлик-Кебек" и м.д
2.Шигабутдин Марджани
Является крупнейшим татарским историком своего времени.
Просветительские идеи Марджани охватывают самые различные стороны обновления общественной жизни татарского народа, включая в себя мысли о необходимости получения татарским населением светского образования, усвоения прогрессивного наследия (античной, арабской мысли) и настоящего (русской и западноевропейской культур).
Именно он заложил его основы — реформу преподавания в медресе усвоению татарским народом передовых достижений мировой культуры и науки. Марджани написал более 30 произведений, большая часть которых была издана в основном на арабском языке.
3.Машхур Жусуп Копеев
сборники стихов Машхура Жусупа «Опыт, накопленный жизнью», «Положение» и книга «Кому принадлежит Сарыарка»
Известность получили стихотворения «Воздавая должное науке», «О сегодняшнем занятии казахов», «Повсюду я спутницу жизни искал», «Письмо», «Матери»
В традициях устного творчества написаны дастаны «Торг чертей», «Ястреб и соловей», «Старик и двое молодых» и другие. «Гульшат-Шеризат», «Гибрат-нама», «Баян-нама» и другие. Записанные им из устных народных сказителей произведений Бухара жырау, Котеша, Шортанбая, Шоже, стихотворения Абая, С. Торайгырова стали богатым материалом для фольклористов, историков, литературоведов
Объяснение:
У день проголошення війни Російській імперії 19 липня (1 серпня) 1914 року в Одесі відбулася багатотисячна патріотична маніфестація, що зібравшись на Соборній площі і пройшла центральними вулицями міста. Одесити бурхливо виражали свої вірнопідданські почуття, славили імперію несли портрети російського імператора Миколи II та короля Сербії Петра I Карагеоргієвича, клялися воювати до перемоги за батьківщину та «братів» — сербів. Але закінчення війни відкладалося, а після поневірянь зими 1914—1915 років настрій місцевих жителів суттєво змінився. 30 жовтня того ж року місто було у ході війни обстріляно міноносцями «Гайрет Ватані» та «Муавенет Мілеет», що входили до складу військово-морських сил Османської імперії.
У жовтні 1917 року Одеса увійшла до складу Української Народної Республіки, але її політично-правовий статус в Українській державі був дискусійним — принаймні до остаточної її окупації більшовицькими військами.
