після придушення селянсько-козацьких повстань 20—30-х років xvii ст. в україні настав десятилітній період затишшя.
польська шляхта посилила колонізацію українських земель, національний і релігійний гніт православних українців. тому вибух 1648 р. був закономірним.у ході війни можна виділити кілька її етапів: перший — 1648 p., другий - 1649-1653, третій - 1654-1655, четвертий — 1656-1657 pp. 23 грудня 1648 р. козацьке військо урочисто вступило до києва, де гетьмана вітали як українського месію. саме в києві, вважають історики, стався перелом у поглядах гетьмана на основну мету боротьби. під час переговорів з поляками він заявив про свій намір визволити всю україну та український народ з-під польської влади. з метою заручитися підтримкою у подальшій боротьбі б. хмельницький веде переговори із московською державою та укладає угоду із трансільванією.
у 1649 р. війна розгортається з новою силою. польська армія, яку очолив король ян казимир, захопила галичину і вторглася на поділля. козацькі війська виступили назустріч польській армії, оточили частину польських військ біля м. збаража.
15—16 серпня 1649 р. відбулася битва з головними частинами польської армії на чолі з королем яном казимиром під зборовим. коли, здавалось, перемога вже була на боці козаків, татари залишили поле битви. кримський хан вимагав, щоб гетьман розпочав переговори з поляками. було укладено зборівський договір.
за цим договором річ посполита визнавала існування козацької україни у межах київського, брацлавського та чернігівського воєводств, гетьманське правління в ній та свободу існування православної церкви. реєстр козаків мав складати 40 тисяч. але селяни, які не потрапили до реєстрових списків, мали повертатися до своїх панів.
