Объяснение:1) Суперечливість перебудовних процесів в Україні. Чорнобильська катастрофа та її наслідки. Після смерті 76-річного Л. Брежнєва, а за ним і двох його наступників — 70 річного Ю. Андропова та 74-річного К. Черненка, до влади в СРСР нарешті прийшов представник молодшого покоління — 54-річний М. Горбачов, якого в березні 1985 р. було обрано генеральним секретарем ЦК КПРС. ... Якщо на союзному рівні відбулися важливі зміни у складі вищого керівництва, першим секретарем ЦК КПУ аж до осені 1989 р. залишався одіозний В. Щербицький, оскільки Горбачов боявся швидко змінювати ситуацію в Україні, яка була надто важливою для СРСР у цілому.
2)
Вже на початку перебудовчих процесів, а особливо після Чорнобильської катастрофи, руху в Україні населення України гостро відчуло своє безправ'я. Воно, проживаючи фактично в зоні ядерного вибуху, не отримало навіть об'єктивної інформації щодо його масштабів.
Чорнобиль став символом приниженості України, неспроможності її керівництва захистити своє населення. З іншого боку, він посилив активність українства, яке за умов деградації союзних структур, духовного закріпачення розпочало масовий рух за досягнення незалежності.
Український національний рух у цей час розвивався у двох напрямах, які зрештою у 1991 р. зійшлися задля досягнення спільної мети. Перший уособлювали українські дисиденти, опозиційні режиму політичні сили, національно свідоглі представники інтелігенції, селянства та робітників. Саме вони стали основною силою опозиційного радянському режимові національного руху 80-х — початку 90-х років.
3) Україна після проголошення незалежності. Часи існування України в складі СРСР залишили їй тяжку спадщину: роздутий бюрократичний апарат, велику армію, чисельні підприємства військово-промислового комплексу, виснажені грунти, складне екологічне становите. СНД. ... Україна першою з держав СНД почала створювати власні збройні сили. Л.Кравчук наголосив: "Гарантом незалежності України мають стати її власні збройні сили". Вже 3 січня 1992 р. почалося прийняття присяги на вірність народу України. Це рішення викликало велику протидію
ответ:
объяснение:
в дореволюционной россии едва ли сыщется время, равное по своему значению преобразованиям петровского времени, особенно в первой половине xviii века. реформы повлияли на социальную среду, , государственное устройство, внешнюю политику, вооруженные силы, быт населения. конечно, дело не только в стрижке бород и ношении башмаков, но и в укреплении государственности, сокращении и политической отсталости россии, возрастании военной мощи путем преобразования армии и создания флота, утверждении страны на северных и южных морях, создании великой державы, с которой стали считаться европейские страны. в армии состояло 210 тысяч человек, 40 тысяч — во флоте, 100 тысяч — казаки; флот насчитывал 48 линейных кораблей, свыше 500 малых и средних судов. 200 заводов, фабрик и мануфактур производили необходимую продукцию.
о многих окружающих нас вещах мы просто не задумываемся. а между тем петру великому мы обязаны появлением современного календаря, книг, газет, почты, часов на спасской башне, музеев, современной одежды и обуви, картофеля, соленой сельди, виноградных вин и еще многого другого.
конечно, предпосылки изменений в государстве стучались в двери. с. м. соловьев писал:
«народ собрался в дорогу, ждали вождя. этим вождем стал петр великий, который, по выражению а. с. пушкина, на троне первым был работником, своими усилиями на столетия определившим новый курс россии».
изменения в государстве случились кипучей деятельности не только петра, но и его сподвижников, которых он находил в дворянской среде и среди разночинцев. петр обладал способностью разбираться в людях, угадывать и поощрять таланты, умело направлять их на государственной службе. «птенцы гнезда петрова» и после смерти царя проявили себя на разнообразных поприщах.
среди окружения царя не было лиц с убогим интеллектом, лишенных природного ума. в формировании «команды» петр исходил из умения приближенных четко решать поставленные перед ними .
и это умение щедро царем вознаграждалось землями, селами и деревнями, в том числе и на территории нынешней пензенской области, богатой черноземом. в «птенцы гнезда петрова» а. с. пушкин зачислил а. д. меншикова, б. п. шереметева и других. среди сподвижников царя было немало лиц, справлявших военную, дипломатическую службу, которые имели землевладения в пензенском крае. о некоторых из них мы расскажем.
