Іван Сірко (1610р. – 1680р.) – славний кошовий отаман Війська Запорізького. За свою військову кар’єру провів близько 60 битв, жодного разу не зазнавши поразки. Точно невідомо коли і де народився Іван Сірко. Історики наводять дату приблизно між 1605 і 1610 роками. Про це свідчать в першу чергу дослідження останків отамана – йому на момент смерті було трохи більше 70 років. Одні дані свідчать, що кошовий отаман Іван Сірко родом з Поділля з родини шляхтичів. Інші Іван Сірко, як кожен козак, завжди стояв за православну віру. «Не бійтеся, що я не православний: я є православний християнин!», казав кошовий Іван Сірко людям, які вважали його чаклуном. Часто його згадують як козака характерника. Так запорожці називали людей, які мали надприродні здібності, чаклунів.стверджуюсь, що він народився на Слобожанщині, у слободі Мерефі. Кошовий Іван Сірко виступав проти Павла Тетері, Івана Виговського та сина Богдана Хмельницького – Юрія, яким закидав пропольську та антиукраїнську політику. Після підписання Андрусівського перемир’я, яке завершило польсько-московську війну 1654-1667 років, зайняв чітку антимосковську позицію.
Объяснение:
Общие черты общества и культуры : Греческая : Агонистичность (состязательность) ; коллективизм; антропоцентризм (гуманизм) – выдвижение человека на первый план; завершенность всех жанров культуры; открытость культуры для других стран и культур . Римская : Патриотизм; чувство долга; более слабое, чем в Греции, развитие культуры речи и ораторского искусства.
Религия : Идея всемогущества божества; отсутствие единой религии; связь богов с конкретными полисами; тотемизм, представление о всеобщей одушевлённости природы; герои как посредники между миром богов и миром людей. Рим : Обожествление непонятных явлений природы и общественной жизни; анимизм (вера в духов, обитающих во всех материальных предметах) ; позднее появление антро взгляда на богов; родовые и семейные культы, сильное влияние греческой религии; сходство богов с греческими; свободный прием в пантеон иноземных богов; важное значение жертвоприношений; практичность религии. Искусство : Развитие искусства в рамках рабовладельческого общества («античное искусство») ( общее) Греч : Видение реальности в её единстве, сквозь призму мифов; главная тема искусства – человеческий облик. Рим: Продолжение традиций греческого искусства, преобладание символики и аллегории, анализ явлений, расчленение целого на части и их детальное изображение, более четкое, чем у греков, восприятие и описание явлений, утрата ощущения ценности мироздания.
Письменность и язык : Использование финикийской слоговой системы для создания письма, демократизация системы обучения. Рим : Использование латинского языка, родственного греческому. Согласно предположениям, заимствование греческого алфавита и его адаптация. . Наука: Выделение отдельных наук из философии. Бурное развитие естественных наук. ГРЕЧ : Большее, нежели и Риме, внимание к теоретическим наукам. Рим : Практицизм, большее развитие прикладных, а не теоретических наук; развитие ораторского искусства и его независимость от греческих прообразов; большое развитие науки о праве, юриспунденции; зарождение филологии.
