У країнах Латинської Америки після Другої світової війни відбулися значні зрушення. Це пояснюється тим, що країни Латинської Америки значно раніше отримали незалежність. Їм на шляху модернізації не доводилось переживати цивілізаційного шоку, як це було в країнах Африки та Азії, вони були частиною західної, європейської за походженням, цивілізації.
Коріня латиноамериканської відсталості крилось в існуванні великих земельних володінь – латифундій. Це призводило до безземелля селян, низького рівня життя, аграрного перенаселення і безробіття, низької продуктивності праці, примітивних технологій і, відповідно, до соціальної напруги. Таке суспільство не могло бути демократичним, воно трималось на насильстви
Напередодні Другої світової війни почався занепад латифундій. Після завершення війни цей процес посилився. Тривала боротьба селян примушувала уряди проводити аграрні реформи. Всі вони незалежно від масштабів підривали позиції латифундистів. Найбільшого удару завдали латифундіям зростання промисловості, формування національного капіталу і, відповідно, нової економічної еліти, для якої латифундії були уособленням старих порядків. Демографічний вибух зумовив масову урбанізацію і перенесення центру політичного життя із сільської місцевості у місто.
Впервые Московский кинофестиваль состоялся в 1935 году. Он назывался «Советский кинофестиваль в Москве». Картины прислали из девятнадцати стран. Открытие состоялось 21 февраля в Доме кино[3]. Председателем жюри был Борис Шумяцкий[4].
В конкурсе участвовали фильмы режиссёров-классиков: «Хлеб наш насущный» Видора, «Клеопатра» Демилля, «Маленькие женщины» Кьюкора, «Частная жизнь Генриха VIII» Корды.
Конкурсную программу Фестиваля открывал фильм «Чапаев», снятый в 1934 году, где играл одноимённую роль героя Гражданской войны актёр Борис Бабочкин. Киностудии «Ленфильм» был присуждён Первый приз за программу фильмов «Чапаев», «Юность Максима», «Крестьяне». Премий фестиваля удостоились также француз Рене Клер за ленту «Последний миллиардер», а также мультипликация Уолта Диснея[5]. Также приза удостоилась картина Александра Птушко «Новый Гулливер», которая была высоко оценена Чарли Чаплином[6].
Объяснение:
не за что
