Стр 178-179 составить 5-10 вопросов ​

зміст понять: Празька весна, оксамитова революція, перебудова, гласність, самоврядний соціалізм, соціалізм з людським обличчям, Солідарність, шокова терапія;

час Угорської революції, «Празької весни», утворення РЕВ; перебудови в СРСР, «оксамитових революцій», розпаду СРСР, Югославії та Чехословаччини;

вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР та «холодної війни»;

особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи;

уміти:

 

визначити роль СРСР у формуванні соціально-економічної і політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи в період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у дестабілізації ситуації в колишній Югославії;

використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.;

встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР і падіння комуністичних режимів у Східній Європі;

порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;

визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;

висловити аргументовані судження щодо діяльності Йосипа Броза Тіто, Леха Валенси, Вацлава Гавела.

§ 11. Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи.

Объяснение:

Английские феодалы начали превращать свои пашни в пастбища для овец. Таким образом в Англии произошел аграрный переворот. Лендлорды присваивали общинные земли, луга и пастбища, сгоняли крестьян с земли. Этот процесс получил название обезземеливания крестьян. Отнятые у крестьян земли огораживались частоколом, чтобы крестьяне не имели к ним доступа.

С середины XVI в. огораживание земель происходило не только для пастбищ, но и для производства сельскохозяйственных продуктов в целом, на которые в связи с развитием промышленности сильно возрос спрос.

В XVII в. правительство Англии молчаливо признавало огораживание, а после революции 1688 г. под влиянием буржуазии и обуржуазившихся помещиков оно даже поощряло его — акты об огораживании проходили через парламент.

В XVIII в. 75% земель были превращены в пастбища.

Непосредственным результатом аграрного переворота было ускорение развития капитализма в деревне, рост производительных сил сельского хозяйства. Шел процесс перехода от трехпольной системы земледелия на плодосменную, на использование удобрений и более совершенных сельскохозяйственных машин, передовых методов в животноводстве. В результате повысилась производительность сельскохозяйственного труда и увеличилось производство продукции. Возникло капиталистическое фермерство. Обогатившееся, обуржуазившееся дворянство, торговцы становились крупными фермерами. Мелкие свободные земледельцы исчезли. Были ликвидированы последние остатки общинной собственности, созданы необходимые резервы рабочей силы для развивающейся крупной промышленности.