1. Установите хронологическую последовательность событий: • окончательная лик видация царским правительством Запорожской Сечи; • ликвидация полково-сотен ного уклада на Левобережной Украине; • Ясский мирный договор между Россией и Турцией 2. Какие территории вошли в состав России по Кючук-Кайнарджийскому договору?

3. Дайте ответы на вопросы: • Как возникла Новая (Подпольненская) Сечь? • Каковы особен ности административно-территориального устройства запорожских земель? • Как развива лось хозяйство на Запорожье? • Что привело к окончательной ликвидации Запорожской Сечи царским правительством? Как это происходило?​

Напад печенігів на київ та його облога змусили святослава терміново повертатися до столиці. та в києві йому довго не сиділося. розігнавши степову орду, впорядкувавши державне іння та поховавши в 969 році свою матір, стару княгиню ольгу, святослав знову повернувся до дунайських справ.за час його відсутності на ситуація там ускладнилася. в 969 році у візантії проголосили імператором цимісхія, який не бажав зміцнення русі і виступив тепер уже визволителем болгар від русів. при його підтримці болгарське населення повстало і розпочало бойові дії проти київських дружин.літопис розказує, що спершу переяславець взяли в облогу болгари та святослав розбив їхнє військо й опанував тракією і македонією та підійшов мало не до царгорода.спроби цимісхія відкупитися від святослава успіху не мали - київський князь вірив у свою перемогу. та візантійський імператор, зібравши військо з усієї імперії, на початку 971 року виступив проти святослава. перевага сил тепер уже була у цимісхія, і князю прийшлося відступати. закриваючи відступ русам в гирло дунаю увійшла візантійська ескадра брандерів з "грецьким вогнем" і облягла доростол, ставку святослава. щоб зберегти свій флот від "грецького вогню", князь наказав витягти свої лодії на берег. облога доростола тривала три місяці. головні бої розгорілися 23 і 24 липня.втрати русичів були великі, греки рахують їх у 16 тисяч. але і грецькі війська танули в жорстоких боях, і вже не мали сил здолати оборону русичів. тому цимісхій з радістю прийняв пропозицію святослава завершити справу миром.за укладеним трактатом, святослав віддав грекам невільників, зрікався завойованих територій в болгарії і прав на грецькі колонії в криму. окрему угоду було укладено про торгівлю.візантія забезпечувала княже військо провіантом на зворотну дорогу.  святослав також зустрівся з цимісхієм. імператора вразила простота київського князя. був він середнього зросту, кремезний і сильний, мав короткий ніс, сині очі, густі брови і виглядав суворо. був гладко голений, з довгими вусами і "козацьким оселедцем" на голові. відзначався від своїх воїнів лише тим, що мав у вусі золотий "ковток". одежа його була проста, полотняна, як і в його воїнів, разом з якими він гріб веслом. після завершення переговорів і укладання угод значно поріділа флотилія князя святослава відпливла з дунаю до дніпра.підійшовши до дніпровських порогів, святослав побачив, що береги дніпра опановані великою печенізькою ордою. як вважають історики, печенігів на святослава намовив візантійський імператор.бажаючи зберегти свої кораблі, князь святослав відмовився покинути їх з військовою здобиччю і не захотів пробиватися до києва суходолом, тому і залишився зимувати в білобережні. а печеніги, маючи значно більше військо, чекали на порогах, коли княжа дружина вийде з лодій. весною 972 року князь вирішив пробиватися до києва через орду боєм, у його війську почався голод.у бою з переважаючими силами печенігів на острові хортиця князь святослав загинув. до києва пробилася лише княжа кіннота з воєводою свенельдом.так закінчив свій ратний шлях князь святослав, один із найгероїчніших київських князів.певно є історична справедливість у тому, що через 500 років саме на хортиці, нижче порогів дніпра, відродиться українське козацтво - послідовники княжої морської слави, яке й образом своїм нагадуватиме нам князя святослава.

Мануфакту́ра — предприятие, основанное на разделении труда и ручной ремесленной технике, существовала с середины 16 века по последней трети 18 века в странах западной европы, со второй половины 17 века до первой половины 19 века в россии. термин образован от латпнских слов manus — рука и factura — изготовление. в силу узкой специализации работника и орудий труда мануфактура способствовала углублению общественного разделения труда, подготовила переход к машинному производству. предпосылки для возникновения мануфактуры были созданы ростом ремесла, товарного производства и обусловленной этим дифференциацией мелких товаропроизводителей, появлением мастерских с наемными рабочими, накоплением денежных богатств в результате первоначального накопления капитала. мануфактура возникала объединением в мастерской ремесленников разнородных специальностей, через руки которых должен пройти продукт вплоть до его окончательного изготовления или объединением в мастерской ремесленников одной специальности, каждый из которых выполнял непрерывно отдельную операцию. развитию мануфактурного производства соответствовали три формы мануфактуры: рассеянная, смешанная, централизованная. в рассеянной мануфактуре предприниматель скупал и продавал продукт самостоятельных ремесленников, снабжал их сырьем, орудиями производства. мелкий производитель практически был отрезан от рынка, низведен до положения наемного рабочего, получавшего заработную плату, но продолжавшего трудиться в своей мастерской. смешанная мануфактура сочетала исполнение отдельных операций в централизованной мастерской с работой на дому. такие мануфактуры возникали, как правило, на базе кустарного промысла. наиболее развитой формой стала централизованная мануфактура, которая объединяла наемных рабочих (сельских кустарей, разорившихся ремесленников в городах, крестьян) в одной мастерской. централизованные мастерские нередко насаждались правительствами. мануфактура вела к специализации работников и разделению труда между ними, повышало его производительность, но приковывало к одной трудовой операции. рост капитализма процесс зарождения и развития мануфактуры в развитых странах западной европы означал рост капитализма, разложение феодализма. мануфактура пришла на смену ремеслу средневековых цехов. в классической форме процесс развития мануфактуры протекал в в 16-18 веках, где распространение получили все три ее формы, прежде всего в текстильной промышленности, производстве бумаги и стекла. наиболее крупные мануфактуры были в металлообработке и судостроении. в нидерландах мануфактуры распространились в 16 веке, преимущественно в отраслях и промышленных центрах, не связанных с цеховыми ограничениями: шерстоткацкие, ковровые, текстильные мануфактуры с рассеянной системой производства. типичными были мануфуктуры по переработке сырья, вывозимого из колоний. во франции в 16-17 веках рассеянная мануфактура возникла на базе деревенской суконной и кожевенной промышленности, централизованная мануфактуры — в книгопечатании, металлообработке, в которой значительное место занимало производство предметов роскоши. в шелкоткацком производстве чаще встречалась смешанная мануфактура. в германии в начале 17 века возникла смешанная мануфактура, но большого развития она не получила до начала 19 века. мануфактура представляла собой сравнительно крупное капиталистическое предприятие, но поскольку ее базой являлось ремесло, она не имела решающих преимуществ перед мелким производством. характерной особенностью мануфактуры была связь между торговым и промышленным капиталом. рабочие мануфактуры не сформировались в особый класс, их состав характеризовался неоднородностью и разобщенностью. для мануфактурного периода характерно наличие множества мелких предприятий, работа на дому.мануфактура имела прогрессивный характер, способствовала углублению общественного разделения труда, создала предпосылки для промышленного производства, трудовые операции, усовершенствовала орудия труда, к специализации инструмента, сделала возможным применение механизмов и водяной энергии, подготовила кадры рабочих для перехода к машинной стадии производства, наступившей в результате промышленного переворота.