антиімперіалістичне повстання селян і міської бідноти Пн. Китаю 1899—1901. Викликане агресивною політикою імперіалістичних д-в, яка призвела до посилення експлуатації селян і ремісників, зростання податків, розорення дрібних торговців Ініціатором повстання було таємне реліг т-во "Іхецюань" ("Кулак в ім'я справедливості та згоди"). Пізніше повстанські загони "Іхецюаню" були перейменовані на "Іхетуані" ("Загони справедливості та згоди", звідси назва повстання). І. п. за короткий час охопило майже всю пн. та пн.-сх частини країни. 13— 14.VI 1900 повстанці вступили в Пекін. Імперіалістичні д-ви (Великобританія, Німеччина, Австро-Угорщина, Франція, Японія, США, царська Росія, Італія) організували інтервенцію проти Китаю.
Доставить афинянам это благо было целью реформ Солона. Он справедливо находил, что коренная причина всех бедствий Афин и Аттики – дурные отношения между сословиями, слишком большое неравенство состояний, резкая противоположность между классом полноправных граждан, землевладельцев, и массою обедневших бесправных земледельцев и других рабочих людей. В тех стихах Солона, где он сам прославляет хорошие законы, реформатор порицает алчность богатых, которые для увеличения своего богатства совершают притеснения, захватывают себе чужое добро, не думая о божественном правосудии, которое накажет их и вместе с ними государство, допускающее их беззакония.
«Скоро, – говорит там Солон, – постигнет Афины неизбежное бедствие: или подпадут она под иго постыдного рабства, или раздор граждан возбудит междоусобную войну; падет во прах цветущая сила мужей, и милая родина погибнет от ярости вооруженной борьбы. Толпами поведут несчастных в чужбину, окованных цепями, и будут на рынках продавать их в рабство».
