Створення І Малоросійської колегії (І МК) у 1722 р. призвело до створення альтернативного, по суті, повновладного органу управління Гетьманщиною. Контроль за збором податків, розміщення російських залог в усіх містах і контроль їх утримання місцевим населенням, контроль за діяльністю старшини- все це знаходилось у віданні І МК. Петро І заборонив, натомість, обирати Гетьмана, через що П. Полуботок (1722-1723) був лише гетьманом наказним (тимчасовим). Відомий його конфлікт із колегією. Очільник останньої С. Вельямінов казав: "Зігну вас так, що й інші тріснуть". Поступово, упроваджено інституцію інспекторів, що мали наглядати за діяльністю старшини. Крім того, І МК напряму підпорядковувалась Сенатові. Порівнявши ці обмеження з подібними раніше прийнятими рішеннями (дозволи царя на обрання гетьмана; всі органи підпорядковувалися старшині; помірне зростання і періодичне зниження кількості залог, частковий контроль за податками до російської казни) , то можна зробити висновок:
Саме І МК поклала початок активній інкорпорації українських земель до складу Росії як рядової провінції
В. Суриков. Автопортрет, 1913
Сегодня исполняется сто лет со дня смерти выдающегося русского художника Василия Сурикова. Его знаменитые работы «Утро стрелецкой казни», «Взятие снежного городка», «Боярыня Морозова», «Степан Разин» знают все, но мало кому известно, почему Суриков черпал вдохновение в далеком и как от депрессии в Сибири, и что заставляет критиков говорить о революционной технике художника, прозванного за это «композитором».В. Суриков. Вид памятника Петру І на Сенатской площади в Петербурге, 1870
Василий Суриков родился в Красноярске, его род ведет начало от донских казаков, чем художник всегда очень гордился. Острое ощущение собственных корней, генетической связи с предыдущими поколениями, поиск в событиях ответов на вопросы современности, лирическое воспевание народных традиций и национальной истории – вот те черты, которые были присущи творчеству Сурикова на протяжении всей его жизни.
