Громадянська війна в Стародавньому Римі тривала з 49 по 45 роки до н. е. і була одним з останніх великих внутрішніх конфліктів в Римській республіці перед встановленням імперії. Вона почалася з зіткнень Гая Юлія Цезаря (100-44 до н. Е.), Його політичних прихильників (популяров) і вірних йому легіонів проти оптиматів, яких очолював Гней Помпей Великий.
Бойові дії тривали чотири роки на території багатьох римських провінцій: Італії, Африки, Іллірії, Єгипту, Іспанії, ахеї. Перемогу здобув Цезар, що дозволило отримати йому статус довічного диктатора. Незважаючи на те, що через рік він був убитий, ці події згодом привели до падіння республіканського ладу і встановлення монархічної влади Октавіана Августа, прийомного сина Цезаря.
Объяснение:
Большинство современных украинских историков пришли к выводу, что главная заслуга Хмельницкого заключается в разработке принципов национальной государственной идеи, в возрождении украинской государственности и без его деятельности не возникло бы в новейшие времена украинское независимое государство.
Объяснение:
Богдан-Зиновий Михайлович Хмельницкий (27 декабря 1595 (6 января 1596) — гетман войска запорожского, полководец и государственный деятель. Организатор и идейный вождь восстания запорожских казаков против властей Речи Посполитой, результатом которого, в процессе девятилетней борьбы, стало основание нового государственного формирования — Войска Запорожского, которое в составе Речи Посполитой (формально) и потом России просуществовало до конца XVIII века.
Хмельницкий неоднократно обращался в Москву и настойчиво просил царя о принятии его в подданство. 1 октября 1653 года был созван земский собор, на котором вопрос о принятии Богдана Хмельницкого с войском запорожским в русское подданство был решён.
Таким образом, главное, что сделал Б. Хмельницкий - присоединил к России Войско Запорожское с Украиной.
