Правительство и прежде всего Екатерина II предприняли крайние меры по искоренению памяти о мятежниках в народе. Станица, в которой родился Емельян, была перенесена в другое место и получила название Потемкинской. Река Яик переименована в Урал, а Яицкое казачество - в Уральское. Запорожская Сечь навсегда прекратила существование как потенциально опасное для государственной власти вольное образование. Многие казачьи поселения были перенесены подальше от центра и раздроблены. 1. С чем были связаны такие действия властей?​

Золотой век ислама, иногда также Исламский ренессанс, Мусульманский ренессанс[1][2] — исторический период примерно с середины VIII по середину XIII века, в начале которого Арабский халифат был крупнейшим государством своего времени. В рамках халифата сложилось общемусульманское культурное пространство, которое продолжало существовать и после его распада. Благодаря этому, исламские учёные, писатели и деятели искусства указанного периода внесли значительный вклад в развитие мировой науки и культуры. После распада Арабского халифата развитие исламской культуры ненадолго подхватывает персидское государство Саманидов, а впоследствии череда тюркских империй Газни, Караханидов, Тимуридов, Сельджуков, Хулагуидов. Говард Тернер пишет: «мусульманские художники и учёные, рабочие и князья вместе создали уникальную культуру, которая имеет прямое и косвенное влияние на каждом континенте».

У першій половині XVI ст. Польщу охопило господарське піднесення. Під його впливом з'явилося чимало нових міст. Варшава, яка виросла з невеликого поселення, в XVI ст. стала новою столицею королівства замість Кракова. Польські купці вели жваву торгівлю з Німеччиною, Угорщиною, Італією, Скандинавськими країнами, Московською державою. З'явилися суконні, полотняні, шкіряні, паперові, скляні та інші мануфактури.

А втім, період зростання польських міст тривав недовго. Причин було декілька. По-перше, турецькі завоювання на Балканському півострові звели нанівець усю південно-східну торгівлю. По-друге, хоча зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в Європі спонукало розвиток торгівлі по Віслі й далі Балтійським морем, ця торгівля приносила великі прибутки не міському купецтву, а магнатам і шляхті, які домоглися від короля права на безмитний вивіз за кордон своєї продукції. До того ж король нічого не зробив для захисту польських виробників від іноземної конкуренції, що також стало причиною занепаду міст. Було створено сприятливі умови для надходження до країни іноземних товарів, що відповідало інтересам магнатів і шляхти, але завдавало значних утрат містам.

Наслідком цього став господарський занепад польських міст у другій половині XVI ст. Купці згортали свою діяльність, мануфактурне виробництво занепадало. Саме тому в Польщі не склався міцний третій стан буржуа-підприємців, який у країнах Західної Європи сприяв формуванню підвалин нового суспільства.