У VII столітті до нашої ери грецькі дослідники-мореплавці вперше з'явилися на території сучасної України, біля берегів Боспора Кіммерійського (Керченська протока, Крим). В порівнянні з невеликими ділянками кам'янистої, бідної на врожаї землі Греції, цей край здався їм мирною напівпустелею з казково родючою землею. За підрахунками вчених, греки заснували в ті часи, за морем , декілька сотен міст. Це переселення зараз називають великою грецькою колонізацією, а нові міста - колоніями. Великою її називають через величезну кількість колонізаторів. Відбувалася вона протягом майже 300 років
Тіра (сучасний Білгород-Дністровський) - засновано в VI ст до н.е. переселенцями з грецького Мілета. В III ст до н.е. досягло найбільшого розквіту. Внесено до реєстру ЮНЕСКО як одне з 10 найстародавніших міст світу. Також є найстародавнішим містом, залишки якого ще збереглися в Україні.
Стародавня Ольвія була заселена греками в середині VI століття до н.е. Єдиної точки зору щодо дати заснування Ольвії немає й по цей день. Деякі дослідники кажуть про кінець VII-VI століть до н.е., інші вважають, що місто було засновано на початку або протягом VI століття до н.е.
Антична Керкінітіда виникла в VI ст до н.е. (приблизно у 553-483 р.р. до н.е.). Це пересічне грецьке містечко було найменшою за розміром демократичною республікою античного світу.
Херсонес - стародавнє грецьке місто - держава (422-421 до н.е.) на півдні Кримського півострова.
Ще одним з еталонних пам'ятників є найбільше, у минулому, поселення на узбережжі - Калос Лімен (з грецької - "прекрасна гавань"). Вперше елліни з'явилися тут на самому початку IV сторіччя до н.е.
Пантікапей (сучасна Керч) - столиця могутнього царства Боспорського, як і багато античних міст-полісів засновано грецькими колоністами на узбережжі Північного Причорномор'я, на початку VI століття до н.е. і яке існує на цьому місці вже більше 26 століть.
Німфей (з грецької - "святилище німф") — стародавнє грецьке місто, що знаходилося на західному березі Керченської протоки. Німфей був заснований біля 570-х — 560-х років до н.е.
Феодосія (з грецької - "Богом дана") - місто в Криму, порт на Чорному морі. Феодосія була заснована більше 2530 років тому греками з Мілета. Започаткували місто грецькі торговці, що облаштувалися тут в VI столітті до нашої ери.
Ілурат - добре укріплене городище у внутрішній частині Керченського півострова, поблизу сучасного села Іванівка. Археологам вдалося приблизно встановити період з'явлення Ілурата на мапі — 1-3 століття до н.е. На сьогоднішній день ця фортеця — є одним з найбільш яскравих і значних пам'ятників боспорської фортифікації перших століть нашої ери, що збереглися.
Кіммерік — стародавнє грецьке місто в Криму, на південному узбережжі Керченського півострова, був заснований мілетськими колоністами в V столітті до нашої ери й процвітав на початку християнської ери. Його назва може відноситися до ранніх кіммерійських поселень. Кіммерік захищав Боспорське королівство від скіфів.
Акра - невелике стародавнє грецьке портове поселення кінця VI ст. до н.е. – IV ст. н. е., що розташовувалося в найпівденнішій точці Керченської протоки, на краю мису Такіль, утвореного гирлом древньої безіменної річки й Боспором Кіммерійським (Керченська протока). Звідси його назва – “Акра”, що в перекладі з грецької мови означає “кінець, край”.
Кітей, також Кіт або Кідеака - античне городище, що знаходилося на західному березі Керченської протоки. З археологічних розкопок поступово вимальовувалася подоба міста. Датою заснування вважають приблизно 5 століття до н.е.
Зенонів Херсонес - Античне городище, існувало з VI ст до н.е. по VI ст н.е.
Мис Зюк є найпівнічнішою точкою Керченського півострова. Ця територія була заселена з прадавніх часів. Фрагменти перших кам'яних фортифікацій датуються III ст до н.е., хоча основу відносять до V ст до н.е.
Грецьке місто Портмій (VI - I ст. до н.е.) входило до складу Боспорського королівства. Невелике античне місто, що розташовувалося приблизно в напівкілометрі від берега (14 км. від Пантікапею) на невисокому пагорбі біля найвужчого місця Керченської протоки.
Тірітака – місто Боспорського королівства. Тірітака заснована греками в середині 6 ст до н.е.
Симео́н i вели́кий (болг. симеон велики, 864—927) — князь болгарии c 893 года, с 918 года — царь[1]. третий сын князя бориса i, отец петра i. пришёл к власти после того, как борис i сверг своего царствующего сына владимира расате, возглавившего языческую реакцию. с именем царя симеона связан золотой век болгарского государства. его военные кампании против византийской империи, венгров и сербов, довели болгарское государство до территориального апогея, сравнимого только с эпохой крума[2]. болгария превратилась в самое могущественное государство на и во всей восточной европе[3]. в его времена болгария простиралась от будапешта, северных склонов карпат и днепра на севере до адриатического моря на западе, эгейского моря на юге и чёрного моря на востоке[4]. эпоха симеона i характеризовалась беспрецедентным культурным подъёмом, названным впоследствии золотым веком болгарской цивилизации[5]. новая столица великий преслав была сравнима с константинополем[6][7]. болгарская православная церковь стала первой патриаршей после пентархии в христианстве (главенства пяти патриархов церквей: римской, константинопольской, александрийской, антиохийской и иерусалимской). это была первая самостоятельная (автокефальная) национальная церковь в европе, во главе которой стоял патриарх[8]. глаголические переводы на болгарский язык священных текстов распространились по всем славянским землям и превратили староболгарский язык в литургический, известный как церковнославянский[9][10][11]. в эту эпоху в преславской книжной школе была создана и новая азбука, названная в честь св. кирилла кириллицей, которая начала заменять созданную кириллом и мефодием глаголицу[12][13][14][15]. в середине своего правления симеон заменил свой титул «князь» на «царь» (император, василевс)[16]. византийская империя была вынуждена признать царский титул симеона[17][18]. это был второй подобной случай после карла великого. государственная концепция, которую утвердил симеон, заключалась в построении цивилизованного, христианского и славянского государства во главе с императором (царем), самостоятельная (автокефальная) национальная церковь во главе с патриархом и значимые книжные школы. ранние годы править симеон родился в 864 (или 865), когда болгария уже была христианской.[19] он был третьим сыном княза бориса[20] и потомком хана крума.[21] поскольку престол предназначался его старшему брату владимиру, симеона готовили стать главой болгарской церкви.[22] он получил блестящее образование в магнаурской школе в константинополе.[19][23] около 888 симеон возвратился в болгарию и ушёл в преславский монастырь. родовое имя будущего царя болгар неизвестно, симеоном он стал при принятии послушничества.[24] тем временем (889) князь борис i также ушёл в монастырь, а воцарившийся владимир расате попытался восстановить язычество.[25] борис покинул монастырь, сверг с престола и ослепил своего старшего сына (893)[26][27], после чего созвал церковно-народный собор. собор принял три важных решения: объявил болгарский (церковнославянский) язык официальным и единственным языком церкви и государства, переместил столицу из в велики-преслав и возвёл симеона i на болгарский трон.
Объяснение:
