У 1414 засновник гуситського руху Ян Гус був викликаний на Констанцький собор. Він вирушив туди, маючи при собі охоронну грамоту, яка була йому видана імператором Священної Римської імперії Сигізмундом I. Папа не взяв до уваги охоронну грамоту. На соборі Яна Гуса навіть не стали слухати. Його звинуватили в єресі, заарештували і спалили в Констанці в 1415. Та ж доля спіткала і його учня, Ієроніма Празького в 1416.
Таким чином, гуситський рух, який розгорнувся в цейрозправу з Яном Гусом по всій Чехії прокотилися заворушення. Дворянство в різкій формі направило протест Констанцському собору. Народні проповідники в Чехії почали по-своєму інтерпретувати вчення Гуса, надаючи йому більш радикальну спрямованість, у своїх проповідях зближуючи Гуса зрадикально налаштованим Ієронімом Празьким.
