Євген Коновалець – полковник Корпусу Січових стрільців. Київ, 1918 р.
Січовики створили Стрілецьку раду – представницький орган, що репрезентував потреби куреня та координував його внутрішній устрій (за революційними звичаями при військових відділах формувалися представницькі комітети).
На раді було скасовано комітети та правило вибірності командирів (відновлюючи козацтво як військову формацію, характерним для того часу було й повернення козацьких архаїзмів, зокрема виборності старшин). Стрілецька рада перетворилася на дорадчий старшинський орган при командирові.
І що найважливіше – було прийнято виняткове політичне рішення: воювати не за класові інтереси, а за національні. Річ у тім, що ідея соціалізму про класову боротьбу дискутувала із питанням національної цілісності. Січовики вирішили це питання раз і назавжди, віддаючи перевагу національним інтересам
Объяснение:
Первоначально кодекс состоял из 2281-ой статьи. Документ в трёх частях заменил примерно 360 местных законов, которые порой противоречили друг другу. С одной стороны, он закрепил завоевания Великой французской революции, а с другой — зафиксировал незыблемость права собственности.
«Моя слава не в том, что я выиграл сорок сражений… То, что никогда не забудется, что будет жить вечно - это мой Гражданский кодекс, это протоколы Государственного совета», - считал сам Бонапарт. Но хотя Наполеон активно участвовал в работе кодификационной комиссии, основным разработчиком Кодекса следует считать юриста Жана-Эльена-Мари Порталиса.
Подробнее на ПГ: https://www.pnp.ru/social/napoleon-schital-svoim-glavnym-dostizheniem-grazhdanskiy-kodeks.html
