7. Установіть, про що йдеться в уривках з історичних джерел. Установіть хронологічну по- слідовність описаних подій.
А. «По смерті ж великого князя Романа, вікопомного самодержця всеі Русі, який одолів
усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей Божих... велика смута поста-
ла в землі Руській. Зосталися ж два сини його, один, Данило, чотирьох літ, а другий, Ва-
силько, двох літ».
Б. «Тоді ж приїхала Анна, велика княгиня Романова, побачити сина свойого рідного Да-
нила. Тоді ж бояри володимирські й галицькі, і воєводи угорські посадили князя Данила на
князя Романа. Данило С, який став Княжити в Галичі, був такий малий, що й матері
що король Андрій не забув своєі ранішої приязні, що й він мав до брата свого, великого
своєї не впізнав...».
В. «На річці Калці татари встріли їх, війська половецькі й руські. Мстислав Мстисла-
ки татарські, він, приїхавши, сказав: "Оружіться!" Мстислав же [Романович) і другий
вович тим часом повелів Данилові попереду перейти з полками ріки Калку і іншим пола.
Мстислав |Святославович / сиділи у стані, не знаючи цього, тому що Мстислав Мстисла
вович ім обом [нічого не сказав через зависть, бо велика незгода була межи ними.
І сталася побіда над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи».
Г. «Прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окру-
жив город. І обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Би
тий коло города, а воі його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння возів
його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була
земля Руськая ворогами...».
Д. І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестану
били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут виді-
ти, як ламалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним,
і Дмитро поранений був».
Е. «0, лихіша лиха честь татарська! Данило Романович, що був князем великим, воло-
дів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володимиром, і Галичем, і іншими краями
,
нині сидить на колінах і холопом себе називає!»
6. «Став цей князь розмножати число латинників і іх віру», «принаджував з різних
краів католицьких священників і богословів, бажаючи защепити їхню віру в русинів...».​

1. а) 2 варианта выбора салата, 3 варианта выбора напитков, 4 варианта пирожков.

              получаем:

        2*3*4=24 сособа составления заказа

      б) 2 сока, 3 напитка и 3 варианта пирожков( четвёртый с грибами исключаем).

                получаем:

                2*3*3=18 способов составления заказа

2.      1,4, 5, 7, 0  - всего пять цифр.

              при составлении двузначных чисел учитываем то, что на месте десятков могут стоять  4 цифры ( 1,4,5 и 7, т.е. все, кроме нуля), а на месте единиц - все пять цифр.получаем:

          4*5=20 двузначных чисел.

                    из них кратных 6 ни одного(вспомним признак делимости на 6 : "чтобы число делилось на 6, оно должно одновременно делиться и на 2 и на 3 (сумма цифр числа должна делиться на 3").

16 век - период демографического и хозяйственного подъема, выразившегося в росте народонаселения, увеличении массы драгоценного металла на денежном рынке ( все возраставшему притоку золота и серебра из испанских владений в америке и улучшению технологии добычи серебра в германии) , расширении международной торговли, росте продуктивности сельского хозяйства, расширении промышленности, улучшении условий жизни основной массы населения. эта эпоха стала важным переломным этапом и в россии. завершается процесс складывания единого государства, перешагнувшего рамки великого княжества московского. за время княжения ивана iii (1462-1505) и василия iii (1505-1533) страна увеличилась в 6 раз, превзойдя территорию франции примерно в 5 раз, численность населения выросла с 2-3 до 7 млн. основным занятием трудового населения россии 16 - первой половины 17 века было сельское хозяйство. важнейшую роль в сельскохозяйственном производстве играло скотоводство. продукты животноводства занимали второе после хлеба место среди товаров, поступавших на внутренний рынок страны. из промыслов, тесно связанных с крестьянским хозяйством, большую роль играли бортничество, рыболовство и охота. промыслом, требовавшим значительного уровня развития техники, была солеваренная промышленность. в 16 - первой половине 17 века в россии развивались многие ремесла: черная и цветная металлургия, деревообработка, производство машин, механизмов и средств передвижения, строительство, текстильное, кожевенное, гончарное и стекольное производства, обработка кости, и художественные промыслы, ювелирное дело. со второй половины 16 века начинается книгопечатание, производятся первые опыты по производству бумаги. успехи в ремесленном производстве, особенно в металлургии, обработке дерева и цветных металлов, способствовали прогрессу техники и росту производительности труда в сельском хозяйстве