Вследствие гонения Ивана IV и последующего Смутного времени княжеское боярство вымерло (Мстиславские, Шуйские, Бельские и др.), частью же обеднело и сошло в низшие слои придворной знати (Хованские, отчасти Голицыны,Ростовские и др.). Вместе с тем стали по личным заслугам и качествам возвышаться и неродовитые люди. В XVII в., таким образом, правящий класс стал более демократическим. И дума Боярская в это время не наполнена только родовитейшими людьми , но состоит, по выражению Ключевского, "из старших членов боярских фамилий и из выслужившихся приказных дельцов". В XVI в. Дума была политическим органом притязательного боярства, в XVII в. она стала главным правительственным учреждением советом государя.
Галицько-Волинське князівство було створено наприкінці XII століття, шляхом об'єднання Галицького і Волинського князівств. Його земл в басейнах річок Сана, Верхнього Дністра і Західного Бугу. Князівство межувало на сході з руськими ... Північна межа князівства проходила по річках Нарев і Ясельда, на півночі Берестейської землі, але часто змінювалася через війни з литовцями. Східний кордон з Турово-Пінським і Київським князівствами проходив по річках Прип'ять, Стир і по правому березі річки Горинь. Південний кордон Галицько-Волинського князівства починався у верхів'ях Південного Бугу і досягав верхів'їв Прута і Сірету.
