Відповідь:Кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного Університету ім. Тараса Шевченка Ксенія Бондар зазначила, що під час розвідки в Іллінській церкві застосували один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод. За до чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності, обстежили простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 м.
"За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкви. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп", - розповіла Бондар.
За її словами, ще 1970 року саме цю центральну частину церкви досліджував відомий український археолог Роман Юра. У своєму щоденнику він відмітив зміщення фундаментної плити однієї з колон на північ. Проте його експедиції не вистачило буквально метра, аби дійти до об’єкта, оскільки на той час не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його.
Бондар також поінформувала, що раніше їхня пошукова група знайшла в державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Заболотного копію метрики Іллінської церкви, складену 1885 року вчителем Медведівської церковно-приходської школи О. Татаровим (її оригінали перебувають у Санкт-Петербурзі). У метриці записано, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельницького та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви. Цей документ, вважають науковці, підтверджує офіційну версію поховання, яку в своїх книгах описав один із найкращих біографів Хмельницького Іван Крип’якевич.
Пояснення:
В Греции уже в очень ранние времена большое внимание уделялось образованию детей. Обучение детей начиналось с семи лет. Богатые родители предпочитали домашнее обучение. Бедные пользовались услугами школ.
На первых этапах обучения детей преимущественно учили писать и считать, давали сведения об истории, праву и литературных произведениях.
Римляне заботились и о том, чтобы получили образование женщины в связи с той ролью, которую они имели в семье: организатор семейного быта и воспитатель детей в раннем возрасте.
Так же в греческих школах учили ясно и красиво говорить. Ученики заучивали стихи Гомера и других поэтов. Греки не считали образованным человека, не умевшего петь и танцевать.
