Майстри для оздоблення давньоруських соборів використовували два види техніки монументального живопису: мозаїку і фреску. Мозаїка складалася зі смальти — невеликих шматочків забарвленого скла, вона не зазнає впливу часу. Смальта добре відбиває сонячне світло, сповнює храм кольоровими переливами, подібними мерехтінню коштовного каміння.
