«Декларация прав человека и гражданина» провозглашала принцип «гражданского равноправия», фактически, во всех пунктах, но мы отметим несколько статей.
Статья 1 говорит о свободе и равенстве всех людей в своем достоинстве и правах.
Статья 2 говорит о том, что каждый человек обладает правами и свободами вне зависимости от расы, цвета кожи, пола, языка, политических убеждений, происхождения, имущественного положения и так далее.
Статья 3 говорит о праве каждого на жизнь, свободу и личную неприкосновенность.
Статья 6 говорит о том, что каждый человек имеет право на признание его правосубъектности.
Статья 7 говорит о том, что все люди равны перед законом и имеют право на равную защиту закона от любой дискринимации.
Статья 8 говорит о праве каждого человека на восстановление в правах национальными судами в случае нарушения его прав.
Статья 10 говорит о праве каждого на то, чтобы его дело рассматривалось гласно и с соблюдением требований справедливости – на основе полного равенства.
Статья 13 говорит о праве каждого на свободное передвижение (в 1ом пункте) и на право покидать и возвращаться в страну (во 2ом пункте).
Статья 15 говорит о праве каждого человека на гражданство, и о том, что никто не может быть лишен гражданства произвольно, и о праве на смену гражданства.
Объяснение:
Напомню, что гражданское равноправие представляет собой определенное общественное устройство, когда все граждане обладают равными правами.
український рух у Галичині досяг таких відчутних результатів, що не звертати на нього уваги вже було неможливо. На місці пригнобленої безправної селянської маси виросла свідома своїх політичних інтересів українська нація. Це цілковито змінило співвідношення сил між поляками й українцями в Галичині. Хоча польська еліта і надалі зберігала монополію на владу в краї, українці за рівнем своєї згуртованості й свідомості мали відчутну перевагу над поляками. Така зміна в розстановці сил була явно не на користь поляків. Маючи за собою такий вагомий аргумент, українські провідники розгорнули боротьбу за відвоювання нових політичних прав для українців. Ця боротьба набирала різних форм: передвиборчі кампанії, демонстрації, сутички з поліцією, судові процеси, парламентська діяльність, закулісні переговори, убивства тощо. Політична боротьба поєднувалась із соціальними виступами галицького селянства і робітництва. Водночас українці продовжували наполегливу працю з розбудови національного життя: продовжувала розвиватися мережа освітніх, громадсько- культурних, наукових установ, кооперативів та ін.
Объяснение:
