Метою культурної революції було формування у свідомості мас певних стереотипів, які б зробили поведінку широких верств населення прогнозованою та контрольованою з боку органів радянської влади. В останні роки непу утверджувалися погляди на культуру як на один із напрямків соціалістичного будівництва — поряд з індустріалізацією та колективізацією сільського господарства. У сфері культури не вистачало інтелігенції, радянське керівництво залежало від так званих «буржуазних спеціалістів». Тому постало завдання створити власну інтелігенцію або змусити «буржуазних спеціалістів» робити те, що потрібне радянській владі. Незгодних чекали репресії.
Попри все, 1920-ті рр. були періодом небаченого розвитку, надій і сподівань в українській культурі. Недарма ті часи називають періодом відродження культури. Україномовна освіта та її підтримка з боку держави мали велике значення для розвитку національної культури. Однак головним поштовхом до відродження була революція, яка сповнила культурну діяльність відчуттям новизни, свідомістю звільнення від старого світу та його обмежень.
Трубецкого (импрессионизм): Л. Н. Толстой, Ф. И. Шаляпин, С. Ю. Витте.
2) Произведения А. С. Голубкина (импрессионизм + модерн): скульптуры «старость», «шагающий человек», «солдат», «шпалы» и другие.
3) Творчество С. Т. Коненковой (русский народ, деревянная скульптура + подвижная традиция + культурный реализм): «Лесовик», «Братья нищие», «Каменный катер», портрет А.П. Чехова.
4) Архитектура Ф.О. Шехтеля (русский, московский модерн + готические традиции + русская деревянная архитектура + рационалистический модерн): особняк З.Г. Морозова, дом Рябушинского, вокзал Ярославля, Рябушинский берег, типография газеты «Утро России», Дом Московского купеческого товарищества.
5) Архитектура И. В. Жолтовского (модерн + неоклассицизм + эклектика): гостиница «Метрополь» в Москве. Самым важным достижением архитектуры этого периода было то, что каноны новых типов зданий, а также новый облик всего города подходили для всей инфраструктуры. В этот период архитектура сильно развивалась. Особенно гладкий внешний вид городов был важным периодом с точки зрения изменения внешнего вида зданий.
