Задание 1. Охарактеризуйте
​

Дивлячись про який період часу йдеться.рим. культурний рівень серцевини держави, що розташовувалася на території нинішньої італії, був нижче рівня культури деяких підкорених народів. багато римляни запозичили в етрусків, але найбільше - у греків. з їх культурою римляни познайомилися дуже рано в грецьких поселеннях південної італії. навіть багато свої вірування і міфи римляни запозичували у греків. рання грецька колонізація апеннін вплинула на розвиток архітектури античної італії.римляни навчилися будувати з каменю арки, прості склепіння і куполи для перекриття будівель, вони також почали використовувати для скріплення каменів вапняний розчин. римляни перейняли грецькі колони.збагачення за рахунок колоній викликало тягу аристократії до розкоші та обігу до елліністичної культури. у римі вивчається грецька мова, філософія, багаті домівки повняться творами грецького мистецтва. планування багатою садиби включає в себе і римсько - етруська атріум, і грецький перистиль.інтенсивна забудова риму призвела до освоєння незручних горбистих територій. перед будівництвом рельєф оброблявся терасами; терасові будинки і храми набувають регулярні осьові композиції на відміну від грецьких принципів вільної розстановки будівель на рельєфі.

Всю реформаторскую деятельность Петра I условно можно разделить на три периода (этапа): 1696 — 1721 гг. - Азовская кампания Петра и период Северной войны (1700-1721), включая основание Санкт - Петербурга в 1703 г. и Полтавскую битву в 1709 году, а далее - 1721-1725 гг. - время становления Российской империи; походы на Кавказ и кончина Петра в январе 1725 года.

Особенностями первого этапа были спешка и не всегда продуманный характер, что объяснялось ведением Северной войны. Реформы были нацелены, прежде всего, на сбор средств для ведения войны, сборы проводились насильственным методом и часто не приводили к желаемому результату. Кроме государственных реформ, на первом этапе проводились обширные реформы с целью модернизации уклада жизни. Во втором периоде реформы были более планомерными.

Ряд историков, например, В. О. Ключевский, указывал, что петровские реформы являлись лишь естественным продолжением изменений, протекавших в ходе XVII века. Другие историки (например, Сергей Соловьёв), напротив, подчёркивали революционный характер преобразований Петра.