ответ:В XIII ст. Русь являла собою територію, що складалась з восьми "напівдержав", ізольованих одна від одної. До того ж вони невпинно дробились всередині себе. Новгородська республіка, Полоцьке, Смоленське і Турово-Пінське князівства не були зачеплені татарами. Сильно постраждала Рязань, та більше від суздальців, ніж від татар. Вціліла північна частина Великого князівства Володимирського завдяки своєчасним переговорам і капітуляції.
Наші літописці схильні були перебільшувати чисельність монгольської армії, називаючи 300-400 тис. воїнів. Це значно більше, ніж взагалі було всіх чоловіків у Монголії в XIII ст. Арабський мандрівник Рашид-ад-Дін вважає, що для війни на три фронти монголи мали 129 тис. воїнів. А для одного вершника в поході потрібно було не менше ніж троє коней — їздовий, в'ючний і бойовий, якого не навантажували, щоб він не втомлювався на час битви. Прогодувати пів-мільйона коней, зосереджених в одному місці, в ті часи було фактично неможливо. Коні дохли і йшли на їжу воїнам. Тому монголи в поході вимагали від усіх підкорених народів свіжих коней.
Більш реальну кількість монголів називає історик Н. Веселовський — 30 тис. воїнів, а, отже, біля 100 тис. коней. Монгольська армія потребувала поповнення, тому монголи пропонували полоненим купувати собі свободу ціною вступу до їх армії. В хроніці Матвія Паризького наведено листа двох монахів, в якому повідомлялося, що в монгольській армії багато куманів і псевдохристиян (так католики в середні віки називали православних). Перший набір серед русів був здійснений монголами в 1238-1241 pp.
Дійсно, монголи набирали або й мобілізували у свою армію угорців, мордву і навіть "ізмаїльтян" (мусульман), але формували з них ударні частини, приречені на загибель в авангардному бою, і ставили позаду загороджувальні загони з відданих воїнів. Власні ж сили монголів перебільшені істориками.
Объяснение:
а-Поскольку в Риме власть принадлежала в большинстве своем богатым семьям, которые всячески принятию законов, благодаря чему их власть и состояния могло увеличиться. Таким из законов был отнимание имущества у должников и аренда земли у государства. Из-за этого уже во втором столетии до н.э. со ни тысяч жителей империи были обречены на бедность. Именно это побудило Тиберии Гракха настаивать на реформу аграрной системы, что бы отнять часть земли у олигархических семей и отдать бедным.
б-Потому что когда Гай Гракх умер, богачам его закон не понравился и они потихоньку начали ставить всё на свои места. И потом всё вернулось круги своя. Бедняки оставались без земель, а богачи скупали все земли, которые только были.
2-Смысл этих высказываний в том, что в Древнем Риме рабы приравнивалось к обычным орудиям труда и скоту. Они не воспринимались как люди, их считали «вещью». Рабовладельцы безжалостно относились к рабам, заставляя их работать на протяжении всего дня, а потом давали отдохнуть буквально несколько часов, и снова за работу. Ни о каком личном, свободном времени речи не шло вообще. Из-за такой неимоверно тяжёлой жизни рабы ходили ужасно изнурённые, многие болели и умирали.
Объяснение:
