По смерті старшого брата Канут успадкував данську корону й призначив регентом чоловіка своєї сестри ярла Ульфа, оскільки сам постійно знаходився в Англії. Регент спробував вмовити данців обрати королем малолітнього Гардекнуда, за якого він міг би повновладно правити в Данії. У цей час скориставшись з відсутності Канута норвезький король Олаф II і шведський король Анунд Якоб здійснили вторгнення у Данію.
Дізнавшись про це, Канут повернувся у 1026 році й за до ярла Ульфа переміг об'єднаний норвезько-шведський флот у битві під Гельгео. Це відкрило йому шлях до завоювання Норвегії (1028) й тимчасового підкорення центральних районів Швеції (навколо озера Меларен).
Объяснение:
Данія за Канута
Таким чином, Канут деякий час був формально правителем Швеції і навіть карбував монету в Сигтуні.
Спроба Ульфа позбавити Канута данської корони не пройшла безслідно, йому не до ані родинні зв'язки, ані бойові заслуги. За одним із свідчень, на різдво 1026 року після сварки ярл Ульф був убитий у церкві одним з гускерлів Канута.
Спитамен — согдийский военачальник, стоявший во главе восстания в Согдиане и Бактрии против Александра Македонского в 329—327 годах до н. э. Спитамен был представителем согдийской аристократии, которая находилась на службе у Ахеменидов. Согласно некоторым источникам, Спитамен имел родственные связи с этой могущественной династией. Приход Александра Македонского он, как и другие согдийцы, воспринял как возможность создать независимое государство. Однако позже, убедившись в том, что пришёл новый...
