Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях розгортався в різні періоди із загостренням впродовж XX століття. Основні етапи цього руху можна виокремити наступним чином:
Початок XX століття: Зародження національного визвольного руху в Західній Україні, коли в українському суспільстві з'явилися організації та політичні партії, що пропагували ідею національної самостійності.
Перша світова війна (1914-1918): В цей період Західна Україна була поділена між Австро-Угорщиною, Німеччиною та Російською імперією. Українські націоналісти використовували цей час для активізації боротьби за національні права та створення власної держави.
Західноукраїнська Народна Республіка (1918-1919): В результаті політичних та військових змагань під час періоду після Першої світової війни, Західноукраїнська Народна Республіка була оголошена, але вже в 1919 році її територію окупували Польща та Румунія.
Міжвоєнний період: В цей період змагань із зовнішніми окупантами було декілька спроб організувати повстання та відновити незалежність Західної України. Найбільш відомі з них - Віденський процес (1929-1938) та Карпатська Україна (1938-1939).
Друга світова війна (1939-1945): Під час Другої світової війни Західна Україна була окупована радянськими військами, а пізніше - нацистською Німеччиною. В цей період національний визвольний рух був підпілковим і включав опір окупантам.
Післявоєнний період: Після закінчення Другої світової війни, Західна Україна була включена до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік, що призвело до припинення прямої національно-визвольної діяльності.
Варто зазначити, що національно-визвольний рух на західноукраїнських землях був складним і мав багато відтінків та різні організації, лідери та методи боротьби.
