При Екатерине II национальная и религиозная политика в России были достаточно щадящими. Это неудивительно, так как в её правление к России были присоединены многие территории на западе и юге, населенные нерусскими и неправославными; на новых землях жили поляки, украинцы, белорусы, крымские татары, евреи. В этом плане она проявляла толерантность, в том числе и религиозную.
Религиозная толерантность - это терпимость к другим религиям. Екатерина знала, что в ее стране исповедуется не только православное христианство, и давала всем народам возможность исповедовать свои традиционные веры.
Объяснение:
Объяснение:
На початку 1728 р. Апостол поїхав до Москви на коронацію Петра II і заодно затвердити "статті" — основу взаємин між Гетьманщиною та Росією. Натомість він одержав "Решительные пункты", в яких зовсім не згадується про договір України з Росією; вони мали форму указу царського уряду гетьманові. В окремих питаннях становище України за часів гетьмана Апостола стало навіть гіршим, ніж при гетьманові Скоропадському. У військовій справі гетьман підпорядковувався генерал-фельдцехмайстрові князеві М. Голіцину; обрати гетьмана могли тільки за згодою царя; генеральний суд перетворено на колегіальну установу, в якій засідали троє українців і троє росіян, а головним суддею став не гетьман, а цар. Було призначено окреме фінансове управління — "канцелярію зборів", з двома підскарбіями, росіянином і українцем, що також обмежувало фінансові прерогативи гетьмана.
