Принципиальные различия во внутренней политике этих двух царей, на мой взгляд, очевидно проявились в самом начале царствования Александра 3, когда он «завернул» проект М.Т. Лорис Меликова. Дело в том, что это был не обычный проект, а почти конституция, который понравился и был одобрен 1 марта 1881 г. Александром 2 (его отцом), и даже было назначено заседание Совета Министров на 4 марта 1881 г., чтобы закрепить его. Но, к сожалению, до 4 марта Александр 2 не дожил. Он погиб 1 марта того же года от смертельного ранения, нанесенного революционером-смертником И.И. Гриневицким, который также погиб от брошенной под ноги царя бомбы.
Этот проект мог стать началом создания основ конституционной монархии. Большинство государственных чиновников были сторонниками этого проекта. Но новый царь неожиданно «завернул им шубу», и сделал ставку на К.П. Победоносцева, который в первые часы убийства его отца предпринял колоссальные усилия, чтобы навязать новому императору свои подходы к разрешению возникших проблем.
Что касается общих черт внутренней политики того и другого царя, так это то, что они не терпели революционеров и жестко боролись с ними, осторожно относились к «чуждым западным влияниям», ответственно относились к делам внутренней и внешней политике (ничего не пускали на самотек), любили Россию и делали все возможное для ее процветания!
Дивлячись про який період часу йдеться.рим. культурний рівень серцевини держави, що розташовувалася на території нинішньої італії, був нижче рівня культури деяких підкорених народів. багато римляни запозичили в етрусків, але найбільше - у греків. з їх культурою римляни познайомилися дуже рано в грецьких поселеннях південної італії. навіть багато свої вірування і міфи римляни запозичували у греків. рання грецька колонізація апеннін вплинула на розвиток архітектури античної італії.римляни навчилися будувати з каменю арки, прості склепіння і куполи для перекриття будівель, вони також почали використовувати для скріплення каменів вапняний розчин. римляни перейняли грецькі колони.збагачення за рахунок колоній викликало тягу аристократії до розкоші та обігу до елліністичної культури. у римі вивчається грецька мова, філософія, багаті домівки повняться творами грецького мистецтва. планування багатою садиби включає в себе і римсько - етруська атріум, і грецький перистиль.інтенсивна забудова риму призвела до освоєння незручних горбистих територій. перед будівництвом рельєф оброблявся терасами; терасові будинки і храми набувають регулярні осьові композиції на відміну від грецьких принципів вільної розстановки будівель на рельєфі.
Объяснение:
