ПАМАГИТИ У МЕНЯ СОР ЭАЭАЭА

У січні 1905 р. в Росії спалахнула революція. По всій імперії, в тому числі і в Україні, розпочалися виступи робітників, які висували політичні та економічні вимоги. Слідом за робітниками на боротьбу із самодержавством піднялись селяни. На осінь 1905 р. уся Росія була охоплена революційним рухом. Збройні сутички робітників з військовими та поліцією мали місце і в Україні. Революційний процес охопив також службовців, учителів, студентську молодь. Революція сприяла посиленню українського національного руху і дещо послабила національне гноблення. Особливо енергійно розгорнулася пропаганда автономії України, що було основною вимогою усіх український політичних партій. Одним з найважливіших здобутків революції став вихід українських газет, журналів та інших видань. Революцiя сприяла iнтенсивному створенню легальних українських органiзацiй, серед яких чiльне мiсце посiдали Просвiти, а також українськi клуби, численні студентські, кооперативні та iншi органiзацii, яких основне завдання були освітня робота, піднесення національної свідомості та національно-визвольного руху. Важливого значення набула політична діяльність діячів українського руху в Державній Думі, де було утворено українську думську громаду.

 Автором замысла на проведение операции являлся полковник Оперативного управления Генерального штаба Потапов. 13 ноября план стратегического контрнаступления под кодовым названием «Уран» был утвержден Ставкой под председательствомИ. В. Сталина. План заключался в следующем[10]: Юго-Западный фронт(командующий — Н. Ф. Ватутин; 1-я гвардейская, 5-я танковая, 21-я, 2-я воздушная[11] и 17-я воздушная армии) имел задачу нанести глубокие удары с плацдармов на правом берегу Дона из районов Серафимовича и Клетской(глубина наступления — около 120 км); ударная группировка Сталинградского фронта (64-я, 57-я, 51-я и 8-я воздушная армии) наступала из района Сарпинских озёр на глубину 100 км[12]. Ударные группировки обоих фронтов должны были встретиться в районе Калач-Советского и окружить основные силы противника под Сталинградом. Одновременно частью сил эти же фронты обеспечивали создание внешнего фронта окружения. Донской фронт в составе 65-й, 24-й, 66-й и 16 воздушной армий наносил два вс удара — один из районаКлетской на юго-восток, а другой из районаКачалинской вдоль левого берега Дона на юг. Планом предусматривалось: главные удары направить против наиболее уязвимых участков обороны противника, во фланг и тыл его наиболее бое соединениям; ударным группировкам использовать местность, выгодную для наступающих; при в целом равном соотношении сил на участках прорыва за счёт ослабления второстепенных участков создать 2.8 — 3.2 — кратное превосходство в силах. За счёт глубочайшей секретности разработки плана и достигнутой огромной скрытности сосредоточения сил была обеспечена стратегическая внезапность наступления.