Би́тва при Мóлодях или Мóлодинская битва — крупное сражение, произошедшее между 29 июля и 2 августа 1572 года в 50 верстах южнее Москвы, в котором сошлись в бою русские войска под предводительством князей Михаила Воротынского и Дмитрия Хворостинина и армия крымского хана Девлета I Гирея, включавшая, помимо собственно крымских войск, турецкие и ногайские отряды. Несмотря на значительное численное превосходство крымско-турецкая армия была обращена в бегство и понесла тяжёлые потери.
Силы турецкого хана превосходили силы русской армии в 2-3 раза.
Данное событие является важным в отечественной истории, так как показало не опричников защищать государство. Впоследствии опричнина (1572) была упразднена, любое ее упоминание запрещалось.
Объяснение:
если сказать коротко Воеводами были Михаил Воротынский и Дмитрий Хворостинин.
Силы турецкого хана превосходили силы русской армии в 2-3 раза.
Данное событие является важным в отечественной истории, так как показало не опричников защищать государство. Впоследствии опричнина (1572) была упразднена, любое ее упоминание запрещалось.
Объяснение:
Тема еміграції громадян до інших країн є, на мій погляд, однією з найактуальніших та найболючіших для нашого сучасного суспільства. Розглядати це питання можна, як і всі проблеми, з двох сторін, оскільки причини для виїзду за кордон можуть бути різними. Я вважаю, необхідно розглядати кожну з них.
По-перше, еміграція може бути вимушеною, коли на своїй землі жити неможливо і необхідно шукати добробуту на чужій, хоча це дуже важко. Протягом життя людину спіткають різні події, з якими кожен бореться по-своєму. Переконливим доказом цього аргументу є твір Василя Стефаника «Камінний хрест», головний герой – Іван Дідух – вимушений переїхати до Канади разом зі своєю сім’єю через передчуття майбутньої кризи. Викликані промовами сусідів почуття болю та жалю розкривають душу емігрантів. Хазяїн переконаний, що чужа країна - могила для нього й дружини, бо втрата Батьківщини дорівнює смерті. На мою думку, Іван Дідух - це узагальнений образ, у якому втілені риси й переживання багатьох переселенців.
По-друге, є й такі випадки, коли людина добровільно покидає свою країну і виїжджає закордон на роботу, для навчання тощо. Валюта росте, тому заробітки у країнах Європи – це вигідно. Освіту у Польщі, Німеччині, Нідерландах отримувати сьогодні дуже престижно, а крім того – результативно, і я з цим погоджуюсь. Прикладом цього є те, що чимало громадян західної частини України виїжджають працювати до Польщі та Росії, багато спеціалістів (зокрема програмісти) країн СНД проживають та обіймають посади в Америці, Канаді, Китаї. Як на мене, необхідно будувати таку країну, аби вигідну для себе та для держави працю та якісну освіту можна було здобувати не залишаючи своє батьківщини.
Таким чином, еміграція – це не завжди невірність Батьківщині, іноді переїзд до іншої держави є загалом обґрунтованим. Це нам доводить і література, і життя. Але необхідно пам’ятати, де ми народилися, та покращувати стан своєї власної країни – це є, на мою думку, головним обов’язком кожного

