Прокоментуйте події (або явища), описані у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення? 1.1. З рапорту царської жандармерії, надісланого в 1861 р. з Канева до Петербурга: «У Росії існує особливе товариство малоросів, пройнятих духом якогось патріотизму, товариство це має скрізь своїх послідовників, і університети, Київський і Харківський, служать головними провідниками і поширювачами ідей про можливості відновлення Малоросії. Так, у Київському університеті виникло товариство малоросів під назвою “Українська громада”. Це молоді й при- страсні вільнодумці, які докладають зусиль для втілення ними думки про свободу Малоросії і прагнуть зблизитися з простим народом, навчити його грамоти і поступово навести його на думку про колишню славу Малоросії і принади свободи з тією саме метою, щоб згодом, коли уми простого народу підкоряться їх впливу, діяти на шкоду монархії...» (В. Мияковський. «Київська громада»)
1.2. «28 липня ...було в мене кілька осіб, у тому числі Костомаров, дуже заклопотаний призупинен- ням популярних видань на малоросійському наріччі. М’яко, але прямо й категорично заявив йому, що вжиті мною заходи залишаються в силі» (Зі «Щоденника» П. Валуєва).
1.3. «По всіх містах Росії виникають соціал-демократичні союзи, поширюються заборонені книги і листівки, видаються робітничі газети. Російський пролетаріат напередодні виникнення с.-д. партії в Росії. Всі ці ознаки пробудженої в російському пролетаріаті політичної самосвідомості повинні були не на жарт сполошити уряд. Упевнений, що робітничий рух створений якимись агітаторами, царський уряд намагається вирвати “бунтівників” із робітничого середовища і таким чином придушити робітничий рух. Він проводить для цього масові обшуки і арешти...» (З листівки київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». 1898 р.)
1.4. «...Тепер цей часопис надзвичайно впливовий і скрізь розповсюджений в європейській та азіатській Росії, де тільки єсть мусульмани, а також у Північній Персії, ба навіть у китайському Туркестані... Ті впроваджені Гаспринським нові дидактичн новий метод науки читан- ня здобули такий розголос, що до Бахчисарая зачали їздити татари та інші тюрки з-поза меж Криму, щоб придивитися до тамошнього мектебу, і тепер можна налічити більше як 500 ново- методних мектебів в усяких областях Російської імперії: і в Криму, і на Поволжю, і на Кавказі, і за Кавказом, і в Туркестані, ба навіть у Кульджі аж під Китаєм» (А. Кримський).​

ответ: Знаю тільки перше

Объяснение:

1.1-Однією з перших у Великій Україні і водночас найвпливовішою громадою  була Київська, яку заснували на межі 50–60-х рр. 19 ст. студенти Київського  університету. У становленні нової організації активну участь узяли члени гуртка хлопоманів. Студенти університету, які походили з польських або давно сполонізованих українських родин (Володимир Антонович, Тадей Рильський, Борис  Познанський, Кость Михальчук та ін.), наприкінці  1850-х рр. згуртувалися навколо ідеї повернення до  народності й почали активно працювати для неї. Власне, на це вказує й назва, яку їм дали їхні недоброзичливці.Хлопоманів характеризують як діячів, які  відмовилися від своїх польсько-шляхетських привілеїв заради «української справи». Вони пропагували-українську мову, розмовляючи й пишучи нею, брали участь у селянських святах, одягалися в народний одяг, прагнучи на власному прикладі реалізувати ідею єдності з народом. Ідеологом хлопоманства був Володимир Антонович, згодом лідер та ідейний натхненник Київської  громади.жував справу будителів національного руху. У часописі публікувалися художні  твори, праці з історії, етнографії, фольклору, літературно-критичні статті, історичні джерела, урядові постанови й розпорядження. На сторінках «Основи» було вперше надруковано низку творів Т. Шевченка, а також Марка Вовчка, С.Руданського, Л. Глібова, історичні праці М. Костомарова,нариси П.Куліша. Громадівці не згорнули своєї діяльності й після того, як журнал припинив виходити через брак коштів. М. Костомаров, зокрема, опікувався фондом видання  українських книжечок-«метеликів» для селян та робочого люду, звертаючись до  небайдужих із проханням надавати кошти. Однією з перших у Великій Україні і водночас найвпливовішою громадою  була Київська, яку заснували на межі 50–60-х рр. 19 ст. студенти Київського  університету. У становленні нової організації активну участь узяли члени гуртка хлопоманів. Студенти університету, які походили з польських або давно сполонізованих українських родин (Володимир Антонович, Тадей Рильський, Борис  Познанський, Кость Михальчук та ін.), наприкінці  1850-х рр. згуртувалися навколо ідеї повернення до  народності й почали активно працювати для неї. Власне, на це вказує й назва, яку їм дали їхні недоброзичливці.Хлопоманів характеризують як діячів, які  відмовилися від своїх польсько-шляхетських привілеїв заради «української справи». Вони пропагували українську мову, розмовляючи й пишучи нею, брали участь у селянських святах, одягалися в народний одяг, прагнучи на власному прикладі реалізувати ідею єдності з народом. Ідеологом хлопоманства був Володимир Антонович, згодом лідер та ідейний натхненник Київської  громади.Від початку громадівського руху його учасники вважали, що їхнім основним  завданням є поширення освіти та пробудження національної свідомості народу. Тож їхня практична діяльність полягала у заснуванні й організації роботи недільних шкіл з українською мовою навчання для дорослого населення, виданні  популярних і наукових книжок, публікації збірок українського фольклору.