Украї́нська Наро́дна Респу́бліка (УНР) — українська держава зі столицею в Києві, яка в 1917–1921 роках контролювала території центральної, східної та південної України. Постала на місці південно-західних губерній Російської імперії, населених переважно українцями. До квітня 1918 року очолювалася Центральною Радою УНР на чолі з Михайлом Грушевським, після грудня 1918 року — Директорією УНР, яка усунула від влади Павла Скоропадського — гетьмана Української держави.
Проголошена 7 листопада 1917 року, після більшовицького жовтневого перевороту, як автономна республіка у складі Російської республіки. 22 січня 1918 року, після початку українсько-радянської війни, проголошена незалежною державою.
Встановила дипломатичні стосунки більше, ніж з 20 країнами світу. До березня 1918 року користувалася міжнародною підтримкою Німецької та Австро-Угорської імперій. Після поразки останніх в Першій світовій війні залишилась без їхньої до .
У квітні 1918 року серед керівників Німецької імперії здобуває популярність Павло Скоропадський. 29 квітня 1918 року було здійснено державний переворот, наслідком якого був прихід Скоропадського до влади і встановлення Української Держави замість УНР.
14 грудня 1918 року внаслідок антигетьманського повстання Директорією було відновлено УНР. 22 січня 1919 року об'єдналася із Західноукраїнською Народною Республікою.
