Халупники — категорія залежних селян у Польщі і Великому Литовському князівстві, які у висліді волочного переміру 1557 року втратили землю і залишилися з власною хатою (халупою) та невеликими земельними наділами (до 3 морґів). ... Халупники наймитували або займалися ремеслом, відбуваючи пішу панщину та інші повинності.
категория зависимых крестьян и городской бедноты в Польше, Великом княжестве Литовском и Австро-Венгрской империи в XVI—XIX вв. Название происходит от польского названия неказистой избы − халупы.
