Составьте кластер «Развитие ярмарочной торговли в Казахстане в XIXвеке.

Основание Киево-Печерской ЛаврыКиево-Печерский монастырь (с конца XVI в. -- лавра) расположен в южной оконечности Киева на правом, высоком берегу Днепра. Монастырь был основан во второй половине XI века преподобными Антонием и Феодосием. Обитель поддерживали киевские князья. Так, сын Ярослава Мудрого Святослав пожертвовал монастырю сто гривен, а другой сын, Изяслав, -- большой участок земли, который впоследствии получил именование Верхней лавры. На протяжении всего Средневековья Киево-Печерский монастырь являлся духовным центром Руси.Он стал центром древнерусского образования и распространения славянской письменности. Монастырь сыграл огромную роль в развитии русской культуры, иконописи, храмового зодчества и летописания. По словам одного из составителей «Киево-Печерского патерика», из монастырской братии вышло около пятидесяти епископов русской метрополии. Монастырь также прославился подвижническими подвигами своих иноков. В Ближних пещерах почивают мощи восьмидесяти угодников Божьих, а в Дальних -- сорок пять.Здесь еще в домонгольский период было построено восемнадцать каменных храмов, которые дошли до нас в сильно перестроенном виде.Наиболее ранние постройки: Успенский собор и Троицкая надвратная церковь. В старорусской летописи "Повесть временных лет" есть датированное 1051 г. упоминание о его основании монахами поблизости Киева. Первым насельником обители был Антоний (в миру Антипа) из города Любеча, что поблизости Чернигова. Он принял постриг в Есфигменском монастыре на Афоне (Греция).Придя в Киев, Антоний поселился в пещере, выкопанной ранее Илларионом (священником церкви, что стояла в близлежащем княжеском селе Берестово), который в 1051 г. был назначен киевским митрополитом. О подвижнической жизни Антония узнали люди и приходили к нему за благословением, приносили необходимое для жизни, а некоторые просились в его пещеру на поселение. Вскоре вокруг Антония сплотились 12 единомышленников, которые расширили пещеры, обустроили кельи и построили в одной из них храм.При преподобном Феодосии подземная обитель уже не стала вмещать братию, и тогда появились первые надземные постройки - церковь Божией Матери Рождества и кельи.Позднее, когда монастырская жизнь была перенесена из пещер на поверхность, в подземных лабиринтах начали хоронить усопших насельников монастыря. Захоронения в пещерах проводились более семи столетий. Именно от пещер происходит название монастыря - Печерский. Как большой и влиятельнейший православный мужской монастырь, он с до монгольских времён получил статус Лавры.Лаврой обычно называют крупные общежительные монастыри, которые напоминают своими размерами и постройками небольшие городки, имеющие свои улицы («лавра» с греческого языка буквально будет означать «улица»).И жизнь в этих монашеских городках подчинена четким законам и порядкам, без которых невозможна полноценная монастырская жизнь. 1073 год стал знаменательным для Печерского монастыря: по благословению преподобных Антония и Феодосия было начато строительство дивного храма Успения Богородицы, а в 1089 году в праздник Успения "Небеси подобная церковь" была освящена со многими сопутствующими знамениями и чудесами. С 70-х гг. XI в. в Печерском монастыре началось интенсивное строительство, были возведены Успенский собор, Троицкая надвратная церковь, трапезная. Основной архитектурный ансамбль Киевско-Печерского монастыря сложился уже в конце XII веке. Рядом с монастырем, в загородной резиденции князя Владимира - крестителя Руси в селе Берестовом, в начале XII веке была построена церковь

ДРОГОБИЧ (Котермак) Юрій (бл. 1450 — 1494) — мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик. Народився у Дрогобичі. Вчився у Краківському та Болонському університетах — найбільших у той час гуманістичних центрах Європи. Одержав ступінь доктора філософії та медицини у Болонському університеті, де протягом 1478 — 1482 рр. викладав математику й астрономію. У 1481 — 1482 рр. займав посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв. Повернувшись до Кракова, працював професором медицини й астрономії в 1487 — 1494 рр.

У Дрогобичі народився і, очевидно, одержав початкову освіту Юрій Котермак - відомий учений, педагог і письменник, ректор Болонського університету, професор Краківського університету, перший український автор друкованої книжки, що вийшла в Римі 1483 р. Наш земляк прибрав собі прізвище Дрогобич.

Навчався у Львові, Кракові, Болоньї (Італія). В 1481 — 82 рр. — ректор Болонського ун-ту. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та медицину в Краківському ун-ті, де його учнями були славетний польський астроном Н. Коперник та відомий німецький гуманіст К. Цельтіс. Д. пітримував тісні зв’язки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з італійським гуманістом Ф. Б. Калімахом та піонером кириличного друкарства Ш. Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував.

Творчість Д. має яскраво виражений гуманістичний характер, що виявляється, зокрема, у його поглядах на природу, Бога, людину. Д. високо цінував людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати результати пізнавальної діяльності на своє благо. Вважав, що завдяки розумові як головному критерію істинності можна легко "осягнути обшири неба незбагненно великі", пізнати "таїни у підмісячнім світі й силу могутню зірок". У людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну силу іст. розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й земного світів розв’язував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою, гадав, сповнений Всесвіт. На думку Д., людина завдяки своїй доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у творах Д. фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід іст. подій і впливають на їхній перебіг.

Найвідоміші з творів Дрогобича — "Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року", "Прогностична оцінка поточного 1483 року", "Трактат з шести розділів про затемнення" (1490) — написані латиною. Праці Д. містять наукові дані з астрономії, географії, в тому числі визначення географічних координат таких міст, як Львів, Дрогобич, Феодосія (Кафа), Вільно, Москва. Праці Д. були добре відомі у багатьох країнах Європи — зокрема, в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі їх переписував для себе, наприклад, відомий нім. гуманіст Г. Шедель, у своїй науковій діяльності використовував нім. історик метеорології Г. Гельман.