1. Почему профессор медицины с.асфендияров написал книгу по истории Казахстана не имея исторического образования? С чем это связано? Были ли другие подобные примеры ? 2. Почему видная часть национальной интеллигенции принялась готовить и издавать учебники на казахском языке?

Марафонская битва, произошла 13 сентября 490 до н. э. во время греко-персидских войн 500—449 до п. э. у селения марафон (в 40 км сев .-вост. афин). афинский стратег мильтиад построил греч. войско (11 тыс. чел.) в фалангу при входе в марафонскую равнину. греч, фаланга, сильно растянутая по фронту (примерно на 1 км), с неглубоким центром, с флангов была прикрыта лесистыми отрогами гор и вынесенными вперёд засеками, что защищало их от обхода перс, конницы. кроме того, фланги были усилены отборными . греки атаковали высадившихся с кораблей персов (ок. 20 тыс. но были контратакованы перс, пешими лучниками, к-рые прорвали слабый центр греч. фаланги и заставили греков отступить.

Євген Коновалець – полковник Корпусу Січових стрільців. Київ, 1918 р.

Січовики створили Стрілецьку раду – представницький орган, що репрезентував потреби куреня та координував його внутрішній устрій (за революційними звичаями при військових відділах формувалися представницькі комітети).

На раді було скасовано комітети та правило вибірності командирів (відновлюючи козацтво як військову формацію, характерним для того часу було й повернення козацьких архаїзмів, зокрема виборності старшин). Стрілецька рада перетворилася на дорадчий старшинський орган при командирові.

І що найважливіше – було прийнято виняткове політичне рішення: воювати не за класові інтереси, а за національні. Річ у тім, що ідея соціалізму про класову боротьбу дискутувала із питанням національної цілісності. Січовики вирішили це питання раз і назавжди, віддаючи перевагу національним інтересам

Объяснение: