Характерной особенностью развития монархии Габсбургов во второй половине XVIII в. было деятельное вмешательство государства в экономические вопросы. Создавались различные «экономические общества», велась активная пропаганда передовых методов хозяйствования. Например, пытаясь шире внедрить картофель, Иосиф II (1780—1790) обязал священников читать так называемые «картофельные проповеди», объяснявшие населению пользу нового овоща. Этот оригинальный в сочетании с голодом 1771—1772 гг. привёл к быстрому распространению картофеля в последней трети века.
Росли мануфактуры, главным образом текстильные. Увеличилось производство изделий из стекла и особенно из фарфора.Финансы страны значительно укрепилисьГабсбурги являлись одним из наиболее богатых и влиятельных семейств Европы. Отличительной чертой внешности Габсбургов была выдающаяся, слегка отвисшая нижняя губа.
Відкриття Нового Світу, відкриття нових маршрутів торгівлі з Азією і збільшення впливу Субсахарської Африки і Середнього Сходу означало, що європейці ознайомилися з безліччю нових харчових продуктів. Спеції, які раніше були занадто дорогими предметами розкоші, такі як перець, кориця, гвоздика, мускатний горіх, імбир,[2] незабаром вони стають доступними для більшості населення, а впровадження нових рослин, що надійшли з Нового Світу та Індії, таких як кукурудза, картопля, солодка картопля, перець чилі, какао, ваніль, помідори, кава і чай змінюють європейську кухню назавжди.
