Скоропадський, за традицією, мав розпочати правління з підписання статей. Але Петpо I відмовився робити це, пояснивши своє рішення воєнними обставинами. Після Полтавської битви, 17 липня, Скоpопадський, перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилiвкою, звернувся до царя з 14 пунктами статей. У відповідь Петpо І надіслав іменний указ, що аж ніяк не нагадував міждержавні договірні статті. У царському указі пpава і вольностi підтверджувалися в такому обсязі, який відповідав інтересам Московії, 14 пунктів, надав Скоропадський проігнорувалися.
Важливою новацією було призначення царського резидента Iзмайлова при гетьманові(Скоропадмький). Йому надавалося право здійснювати контроль над гетьманом та урядом України. Своєрідним додатком до указу були явні й таємні статті Ізмайлову.
Религиозные (гугенотские) войны во Франции, войны в 1562 - 1598 гг. между католиками и протестантами (гугенотами). По своему характеру и содержанию являлись гражданскими. Преследование протестантов не было связано с борьбой против определенного социального слоя: в их рядах находились дворянская аристократия, представители крупного и среднего дворянства, широкие слои горожан, население южных и юго-западных областей Франции, где усилились сепаратистские тенденции. В ходе войн феодальная знать разделилась на две большие партии, претендовавших на власть в государстве. Католиков возглавляли крупные землевладельцы герцоги Гизы, гугенотов - принцы королевской династии Бурбонов (король Наваррский Антуан, его сын, впоследствии французский король Генрих IV, принцы Конде) и адмирал Г. де Колиньи.
Объяснение:
