Китай – одна з найдавніших цивілізованих держав світу. Філософські ідеї в Китаї, що беруть початок у глибині століть, надзвичайно багаті по змісту і є величезним джерелом ідей в історії пізнання всього людства.
Окрім філософського скарбу китайська культура збагатила світову матеріальну та духовну культуру своєю поезією, літературою, образотворчим мистецтвом та архітектурою, залишила сліди у поглядах на державний устрій, китайське мистецтво каліграфії і по сьогоднішній день цікавить багатьох дослідників своєю природою та довершеністю. Наукові відкриття китайців сивої давнини і зараз є високо оціненими і вкрай важливими для сучасної науки та її розвитку. Тому актуальність даної роботи є очевидною. Китайська культура збагатила світову культуру надбаннями із різних напрямків, її дослідження і гідна оцінка і сьогодні залишаються важливими.
если не достаточно коротко, то прочитай и выдели, что запомнилось
Объяснение:
Китай зробила дуже важливий внесок у розвиток багатьох наук. Особливо математики, медицини, астрономії. Вже у 16 столітті у багатьох інших містах існували обсерваторії (лабораторії для систематичних астрономічних
За цей період китайці удосконалили примітивне ідеографічне письмо і перетворили його в ієрогліфічну каліграфію, а також склали місячний календар. Але особливого розвитку китайська культура досягла з часу перетворення Китаю в кінці III ст. до н. е. у єдину могутню імперію – с початку періоду династії Цинь, а потім династії Хань (остання існувала до 220 р. н. е.).
Протягом цього періоду Китай збагатив світову культуру такими важливими винаходами, як:
компас,
спідометр,
сейсмограф.
У Китаї також вперше з’явилися:
папір,
книгодрукування,
шрифт,
порох,
стремена,
гармати,
мореплавні пристрої (румпель, багатоярусні вітрила).
У VI-V ст. до н. е. у Китаї з’являється ще один ідеологічний напрямок, який згодом також сформувалося у філософсько-релігійну систему – даосизм. У II-III ст. до н. е. до Китаю потрапляє буддизм. На основі синтезу буддизму з конфуціанством в Китаї виникла одна з найглибших та інтелектуальних течій світової релігійної думки – чань-буддизм.
Сучасні уявлення вчених про релігійне та духовне життя Стародавнього Китаю засновані на писемних джерелах. Вже з XV ст. до н. е. у Китаї існувала система ієрогліфічного письма, яка складалася з більш 2 тис. ієрогліфів. У країні активно створювалися книгосховища. Почала розвиватися філологія, завдяки чому була систематизована літературна спадщина і складений її канон – "П’ятикнижжя".
Китайська наука досягла значних результатів. У галузі математики знали десятичні дроби, нулі, так званий трикутник Паскаля. Відомі методи стародавньої медицини Китаю, Тибету та Монголії: масажі, голковколювання, припікання, вживання "кореня безсмертя" жень-шеня.
На 4 тисячі кілометрів простяглася Велика китайська стіна (основну її частину збудовано у період династії Цинь).
Своєрідним є й китайське мистецтво. Китайці не сприйняли індійське зображення Будди і створили свій образ. Найбільш відомі 13-ті поверхова залізна пагода в Таньяні та "Храм неба" в Пекіні.
Класична китайська література складалася під впливом релігійних та етико-філософських поглядів.
