Положение колона отличалось от положения раба тем, что он был свободным. Колон – это бедняк, мелкий арендатор земли, с которой он платил владельцу арендную плату. У него была своя хижина, свои орудия труда. Он сам обрабатывал землю, как крестьянин, но, в отличии от крестьянина, работал не на своей земле.
А раб – это собственность хозяина.
Лучше, конечно же, работал колон, он был заинтересован в урожае и ему надо было платить плату за арендованный земельный участок.
Рабы на полях трудились плохо. Владельцы крупных сельских имений терпели убытки от небрежной вспашки земли, плохого ухода за скотом, расхищения и порчи имущества. Рабам было все равно какой хозяин получит урожай. Заставить их работать качественно было невозможно, потому что их осталось мало. Ведь после Траяна империя уже не вела захватнических войн, поступления новых рабов не было.Хоча самураї після 1868 р перестали бути провідним станом Японії, дух самурайства не зник. Позбавлені колишніх прав і привілеїв нащадки вчорашніх самураїв культивували свої військові доблесті і виховували у відповідному дусі солдатів регулярної армії. Різниця була лише в тому, що якщо раніше дух і діяльність самураїв реалізовувалися всередині країни, в міжусобних війнах і феодальних сутичках, то тепер войовничість самураїв виявилася спрямованої на зовнішній світ, на сусідні з Японією країни і народи. Будівництво сильної армії і особливо флоту стало завданням номер один з перших же кроків нової японської адміністрації.
