Интеграционные процессы, происшедшие в мире после завершения Холодной войны - 1) Расширение ЕС, теперь уже можно сказать, что Европейский Союз рассматривается как один из центров силы.
2) Появление на постсоветском пространстве новых объединений - Союзное государство, СНГ, ОДКБ, ставящих целью объединить в рамках военной, политической, экономической интеграции пространство бывшего Советского Союза.
3) Расширение НАТО на Восток.
Дезинтеграционные процессы, происшедшие в мире после завершения Холодной войны:
1) Появление региональных и внутригосударственных конфликтов.
2) Цветные революции в ряде государств.
3) Выход ряда государств из СНГ.
Ні, не тотожнІ.
Кооперація - Кожний товаровиробник-ко-оператор є власником і може працювати самостійно. Кооперативи не потребували відчуження власності, і селяни охоче йшли до них.
Успішно розвивалися усі види кооперації і особливо сільськогосподарська (машинно-тракторні кооперативи, тваринницькі, цукровобурякові, хмільницькі, бджолярські тощо) . До кінця 20-х років у сільгоспкооперацію було залучено понад половини селянських господарств, а всіма видами кооперації було охоплено 85% господарств.
Але селянин-власник (одноосібник) , який сам вирішує, що йому сіяти і що продавати, є дуже незручним для держави, яка реалізує програму індустріалізації саме за рахунок села. А от створення на селі великих господарств (колективних чи державних) замість неконтрольованих дрібних селянських — є той вихід, який забезпечить безконтрольне вилучення продукції сільського господарства державою.
Держава хотіла мати справу з селянином-колгоспником, який уже не був селянином у традиційному значенні цього слова. Він повинен був підкорятися безпосередньому начальству — бригадиру і голові колгоспу, які, у свою чергу, повністю залежали від районного керівництва — секретаря райкому, голови райвиконкому, начальника районного ДПУ. Керівництво району повністю тримало у своїх руках колгоспне керівництво, що давало змогу забезпечувати хлібозаготівлі без зайвих зусиль.
Різниця між кооперацією і колективізацією в підходах: добровільність, взаєморозуміння, взаемовигода при кооперації, і примусово під час колективізації з переходом власности селянина в коллективну власність (колгоспну).
