Наприкінці XIX — на початку XX ст. утворилися два ворогуючих військово-політичних союза (блока) —Франція й Росія.
До Троїстого союзу ввійшли Німеччина, Австро-Угорщина і Італія.
Країною-лідером у Троїстому союзі була Німеччина.
До Антанти увійшли Велика Британія, Французька республіка і Російська імперія.
Провідна роль в Антанті належала
Потік фабричних товарів з метрополій перетворював колонії й залежні країни Сходу на ринки збуту
У 70-х роках XIX ст. розпочалася серйозна боротьба між європейськими державами за володіння колоніями в Африці.
Упродовж останніх 30 років XIX ст. лідером у колонізації інших народів стала Великобританія.
Серйозну конкуренцію Великій Британії у здобутті колоній з часом становила ...
Починаючи з 1890 р. кайзер Вільгельм II активно утверджував Німеччину на Сході та в Африці.
Росія освоювала ї територію від..
У результаті «опіумних» Китай фактично на початок XX ст. став напівколонією.
Объяснение:
Как показали исследования Северо-Казахстанской археологической экспедиции (СКАЭ), возглавляемой В.Ф. Зайбертом (5), производящее хозяйство на территории Казахстана впервые появляется в эпоху энеолита у племён ботайской культуры. Безусловно доминирующей формой хозяйства являлось коневодство. Ботайский хозяйственно-культурный тип (ХКТ), возникший в благоприятных природно-климатических условиях и основанный на коневодстве, с наступлением экологического кризиса приходит в упадок и гибнет. В эпоху бронзы на территории Казахстана сформировался принципиально иной - многоотраслевой - тип хозяйства, основу которого составляли придонное пастушеское скотоводство, земледелие и металлургия. Необходимость формирования именно такого типа экономики была обусловлена двумя факторами: 1) разнообразием природно-климатических и ландшафтных условий Казахстана; 2) изменчивостью природно-климатических условий во времени, и, как следствие упомянутых причин, этот тип должен был соответствовать критерию адаптационной лабильности. Как верно заметил М.Ф. Косарев, значение многоотраслевого типа хозяйства состоит не в том, что в нём были представлены различные базовые отрасли, а в том, что такой тип позволял населению бронзового века выживать в изменяющихся условиях (природно-климатических и социальных), увеличивая или уменьшая долю той или иной отрасли, в зависимости от различного рода обстоятельств, в сфере обеспечения своей жизнедеятельности (6). В свете этого интересно проследить, какие изменения происходили в скотоводстве и земледелии Андронове на протяжении всего бронзового века Казахстана.
