На початку XX ст. Австро-Угорська імперія переживала глибоку політичну кризу, викликану підйомом робітничого і національно-визвольного руху. Після опублікування в Росії царського маніфесту 17 (30) жовтня 1905 р., який обіцяв демократичні свободи і скликання Державної Думи, керівництво австрійської соціал-демократичної партії закликало трудящих до масових дій на підтримку загального виборчого права.На початку листопада 1905 р.у Відні і в Празі робітники вийшли на вулиці, влаштовували демонстрації, організовували страйки, будували барикади, вступали в зіткнення з поліцією. Уряд Австрії пішов на поступки і 4 листопада 1905 р.оголосив про згоду на введення загального виборчого права. У лютому 1907 р.був прийнятий новий виборчий закон, який вперше в історії Австрії, надав право голосу всім чоловікам, які досягли 24 років. Інакше розвивалися події в Угорщині. Закон про реформу виборчого права був внесений до угорського парламенту в 1908 р., однак він надавав право голосу лише грамотним чоловікам, причому власники будь-якого майна отримували по два голоси. Лише в 1910 р.уряд Угорщини обіцяв ввести загальне виборче право, але не виконав своєї обіцянки.
Объяснение:
рананпгршргпнаеа6
