страна, расположенная на британских островах у северо-западных берегов континентальной европы, традиционно называется (по имени крупнейшего острова) великобританией, а по названию части - . официально же она именуется соединенное королевство великобритании и северной ирландии. в состав великобритании входят 4 - области: (39 графств, 6 метрополитенских графств и особая административная единица – большой лондон); уэльс (8 графств). северная ирландия (26 округов), шотландия (9 районов и островная территория). остров мэн и нормандские о-ва – самостоятельные административные единицы. все - области великобритании отличаются по национальному составу населения, имеют свою , характерные черты, особенности юридических систем, унаследованные от прошлого, структур местных органов власти, вероисповедания населения, систем образования.
великобритания – островное государство, отделенное от континента проливами ла-манш и па-де-кале ( каналом и дуврским проливом), под которыми проложен подводный туннель. строительство туннеля – это воплощение одного из наиболее грандиозных инженерных проектов в европе. общая протяженность туннеля составляет 49 километров, а длина галерей, проложенных под дном пролива, – 38 километров. чтобы добраться из лондона до парижа на поезде, надо всего три часа. у свое мнение по поводу евротуннеля, они говорят «наконец то европа присоединилась к ».
британские острова - самый обширный архипелаг в европе. в него входят два больших острова - великобритания и ирландия, разделенные ирландским морем, и еще 5 тыс. малых островов, среди которых особо выделяются группы островов на севере: гебридские, оркнейские и шетландские. южное побережье острова великобритания - полуостров лизард - находится на 50 градусов с.ш., а самая северная часть архипелага - шетландские острова - на 60 градусов с.ш. самая восточная точка страны – мыс лоустофт-несс – 1 градус в.д., самая западная – мыс арднамурхан – 6 градусов з.д.
под контролем великобритании находятся 15 заморских территорий с населением около 190 тыс. чел., в т.ч. гибралтар в европе, ангилья, бермудские острова, часть виргинских островов, острова кайман, монсеррат, терке и кайкос, фолклендские острова – в южной и центральной америке, остров св.елены – в африке, остров питкэрн – в тихом океане, территории в антарктиде. великобритания возглавляет содружество наций (до 1947года называлось британское содружество наций), созданное в 1931году. это своеобразная форма ассоциации между великобританией и ее бывшими колониями, входившими в британскую империю. первые доминионы в содружестве – канада, австралийский союз, новая зеландия.
положение великобритании на путях, связывающих европейские страны с америкой и другими частями света, всегда создавало благоприятные предпосылки для развития ее судоходства, торговли и в целом. в настоящее время особое значение имеет непосредственное соседство великобритании со странами европы, ее партнерами по ес, с которыми она имеет широко разветвленные связи.
население -60,4 млн. (2005 г.) в том числе (81,5%), шотландцы (9,6%), ирландцы (2,4%), уэльсцы (или валлийцы 3,9%). этнический состав населения является результатом смешения множества народов: основа – кельты (бритты) и вторгшиеся германские племена , саксы, юты и фризы, норманны, разногласия между которыми сохранились и до сих пор как между ирландией и ольстером, между шотландией, и уэльсом, образовав области с определенными лингвистическими особенностями. фактором, который объединяет все этнические группы, является изоляция островов (их удаленность от континента). объединение , уэльса, шотландии и ирландии к образованию соединенного королевства великобритании и северной ирландии: присоединение уэльса произошло в 1301 г., в 1603 г. образовался союз корон и шотландии.
Відбудова та розвиток господарства України в повоєнні роки відбувалися в умовах, коли всі українські землі (крім крайніх західних, що залишилися у складі Польщі) опинилися у межах однієї держави. Територія України на кінець 1945 р. розширилася до понад 580 тис. км2. У 1954 р. до України включено Крим.
Після війни залишилося лише 17% довоєнної кількості робітників, а весь промислово-виробничий потенціал становив 48% проти 1940 р. У 1950 р. цей показник становив 81%. Протягом 50-б0-х років гострої нестачі робочої сили не відчувалося внаслідок відносного аграрного перенаселення, особливо у західних областях. У структурі зайнятості істотних змін не відбулося. Більшість робітників працювало у галузях матеріального виробництва (81,5% в 1960 р.). У промисловості, будівництві, на транспорті було зайнято 38,8%. Зберігалася висока частка зайнятих у сільському господарстві - 42,7%, а у сфері торгівлі, послуг, державного управління - 18,5%.
Господарство розвивалося на основі директивних п'ятирічних планів: п'ятого (1951-1956 рр.), шостого (1956-1960 рр.), сьомого (1961 -1965 рр.) У сталінську добу відправною точкою розвитку було твердження про те, що у СРСР побудовано соціалістичне суспільство і почався перехід до комунізму, який можна побудувати в одній країні. Ідея догнати і перегнати індустріальні країни була підтримана М. С. Хрущовим, який проголосив курс на досягнення в СРСР найвищого в світі добробуту людей. Це було авантюрне рішення, оскільки за якісними показниками господарство СРСР відставало від США, інших економічно розвинених країн. Результатом функціонування командно-адміністративної системи, партійного керівництва, дефіциту демократії була екстенсивна спрямованість розвитку господарства країни, що відбувався за довоєнною схемою.
Значні втрати господарства України в роки другої світової війни зумовили низький вихідний рівень порівняно з іншими країнами. У 1945 р. в Україні було вироблено лише 26 % промислової, 49% сільськогосподарської довоєнної продукції, товарообіг зменшився до ,31 %.У СРСР ці показники становили відповідно 92, 60, 45 %.
Відбудова господарства продовжувалася до 1950 р. Швидкими темпами розвивалася промисловість - 34,6 % щорічно при 22-23 % по СРСР. Перевага надавалася базовим галузям промисловості: паливній, металургійній, електроенергетичній, машинобудівній. Було відбудовано та побудовано понад 2 тис. підприємств.
3 відновленням у 1951 р. довоєнних масштабів виробництва чавуну, сталі, коксу Україна зайняла одне з провідних місць у Європі з виробництва чорних металів. У паливній промисловості було створено нові галузі - газову, буро-вугільну. Розширилася мережа газопроводів, зокрема побудовано газопровід Дашава - Київ. Проте у структурі палива перевага надавалася вугіллю (понад 90 %). Значних успіхів досягло машинобудування. Парк верстатів збільшився у 2 рази. Зросло виробництво спеціалізованих верстатів-автоматів, напівавтоматів, почали випускати автоматичні верстатні лінії. Інтенсивно розвивалося виробництво машин для важкої промисловості, будівництва, транспорту, сільського господарства, енергетичного та електротехнічного устаткування. Перші кроки були зроблені в авіабудуванні (Київський авіаційний завод)Первістками автомобільної промисловості стали Одеський автоскладальний і Львівський автобусний заводи. У 1950 р. було випущено перші 18 тис. вантажних машин.
Зростав обсяг перевезень всіма видами транспорту. В 1950 р. вантажооборот залізниць перевищив довоєнний рівень на 22,9 %, морського транспорту - на 50, автомобільного - на 117 %.
Певні досягнення були у легкій промисловості: створено шовкове виробництво, освоєно випуск меланжевих, тонкосуконних тканин, капронових панчіх. Однак виробництво легкої і харчової промисловості не досягло довоєнного рівняв (відповідно 79 і 80 %). Однією з причин було обмеження асигнувань і розпорошення їх на відбудову невеликих підприємств.
Розпочалася індустріалізація в західних областях України. Розширилися старі виробництва: видобуток нафти (район м. Долини), природного газу (Дашавське, Угорське, Більче-Волинське родовища у Львівській області). Відкриті перші робочі пласти у Львівсько-волинському кам'яновугільному басейні. Створено нові галузі промисловості, зокрема виробництво автобусів, радіоапаратури. У 1950 р. промислове виробництво становило 10 % загальноукраїнського проти 3 % у 1940 р.
